Чіткий змістзаповіту може охоплюватипідпризначення відказоодержувача. Які учасники цивільних правовідносин можутьвчиняти таке розпорядження?

  Національне законодавство не надає жодноївідповіді на задане запитання. Зокремав ЦК України відсутня юридична норма про особу, якій гарантовано право навчинення підпризначення відказоодержувача.

   На моє переконання, право на призначеннядодаткового відказоодержувача маєвиключно заповідач. Доцільність цієї точки зору я спробую підтвердити задопомогою таких доводів.

    По-перше,заповіт за своєю юридичною суттю є одностороннім правочином. Його чіткийі недвозначний зміст може включати в себе різні розпорядження, одне з яких всвою чергу називається «підпризначеннямвідказоодержувача». Право на складення заповіту гарантовано тільки заповідачу.Звідси випливає, що виключно згадана особа може замінити основноговідказоодержувача.

    По-друге, тільки заповідач може призначитиосновного відказоодержувача. Тому виключно він має право на заміну наведеної особина випадок настання відповідних юридичних фактів, наприклад, її смерті, що всвою чергу настала до моменту відкриття спадщини; вираженої нею відмови відотримання благ, що охоплені заповідальним відказом, а також інших обставин.   

    По-третє, наявність права на призначеннядодаткового відказоодержувача в суб’єкта цивільних правовідносин, що не має правовогостатусу заповідача, може спричинити появу певних юридичних наслідків. Зокрема требавказати, що складений такою особою заповіт, зміст якого в свою чергупередбачатиме спеціальне розпорядження про можливу замінуосновного відказоодержувача, у відповідності до юридичних норм, що передбачені ч.1 ст. 34, ч. 1-2 ст. 203, ч. 2 ст. 215, ч. 1 ст. 1234 і ч. 1 ст. 1257 ЦКУкраїни, буде визнаний нікчемним. Вказаний фактстане достатнім підгрунтям для спадкування, що здійснюється на підставі правил,що отримали належне закріплення у відповідному законі. Тобто, до прийняттяспадщини, яка охоплюватиметься згаданим правочином, за строгої черговості будутьзакликатися фізичні особи, перелік яких отримав своє належне закріплення в ст.ст. 1261-1265 ЦК України.

    Загальновідомо, що національнезаконодавство вміщує в собі істотні вади, що перешкоджають якісному врегулюваннюрізних за своєю суттю відносин, окремі з яких функціонують внаслідок справедливогоподілу спадкової маси. Зокрема ЦКУкраїни не закріплює в собі юридичної норми про перелік осіб, кожна з якихволодіє правом на призначення додаткового відказоодержувача. На мою думку,дана прогалина потребує вчасного та ефективного вирішення. Враховуючи зазначенісудження, я рекомендую вітчизняному законодавцеві передбачити в книзі VI глави85 ЦК України статтю 12372осьтакого змісту:

   Стаття 12372.Учасники цивільно-правових відносин, яким гарантовано право напідпризначення відказоодержувача.

1.    Правомна підпризначення відказоодержувача володіє заповідач. 
2.   Перелікуосіб, які мають право, закріплене в ч. 1 ст. 12372 ЦК України,властива строга вичерпність. 
ВідказоодержувачзаповідачЦК України