Заповідачволодіє правом на заміну учасника цивільно-правових відносин, що не прийняв насвою користь вигоду, передбачену заповідальним відказом. Однак чи може підлягативищенаведеній заміні особа, яка набула у власність або в користування блага,передбачені згаданим розпорядженням? 
   Вітчизняне законодавство не закріплює жодноївідповіді на таке запитання. Зокрема в ЦК України відсутня юридична норма про гарантування заповідачуправа на заміну учасника цивільно-правових відносин, яким прийнято блага, що всвою чергу охоплені заповідальним відказом. 
    Япереконаний, що заповіт не може передбачати безпосередню вказівку про заміну учасникацивільно-правових відносин, що прийняв майнові блага, які в свою чергу охопленізаповідальним відказом. Вищенаведену точку зору спробую підтвердити задопомогою таких доводів. 
    По-перше, національне законодавство недопускає окремих розпоряджень, які може охоплювати текст заповіту. Зокрема ЦКУкраїни не закріплює в собі юридичної норми про гарантування заповідачеві правана здійснення заміни особи, якою було прийнято на свою користь від спадкоємцівмайнову вигоду, що в свою чергу охоплена заповідальним відказом. 
    По-друге, учасник цивільних правовідносин, щоприйняв майнову вигоду, яка охоплена заповідальним відказом, володієвідповідними правами на неї. Зокрема такий відказоодержувач може бути їївласником або користувачем. Наприклад, громадянин, заповівши житловий будинок йлегковий автомобіль своєму сину, зобов’язав його виплатити своїй рідній сестрі20000 дол. США. В цьому випадку, відказоодержувач, набувши в приватну власність такі блага,має юридичну можливість володіти, користуватися та розпоряджатися ними, непорушуючи загальновизнані в громадянському суспільстві норми моралі, а також передбаченівітчизняним законодавством норми права. 
   По-третє, заміна суб’єкта цивільно-правовихвідносин, що прийняв вигоду, яка закріплена заповідальним відказом, призведе доневідворотного настання певних юридичних наслідків. Зокрема спостерігатиметьсяістотне порушення  гарантованого вищезазначенійособі права користування або права власності 
на майновіблага, що в свою чергу передбачені зазначеним розпорядженням. Наприклад,громадянин, заповівши своїй рідній сестрі двокімнатну квартиру, водночас поклавна неї майновий обов’язок передати своєму рідному братові у приватну власність грошовусуму, розмір якої становить 10000 дол. США. У вказаному випадку та або інша замінавищезазначеного відказоодержувача буде істотним порушенням юридичних норм, якіотримали своє закріплення в ст. 1, ч. 2 ст. 3, ч. 4 ст. 13, ст. 21, ч. 2 ст. 22і ч. 1 ст. 41 Конституції України, а також ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 317, ч. 1-2ст. 319 й ч. 1 ст. 321 ЦК України. 
    Загальновідомо, що цивільне законодавствовміщує в собі істотні недоліки.  ЗокремаЦК України відсутня безпосередня вказівка про недопущення заміни особи, якаприйняла майнову вигоду, що охоплена заповідальним відказом. На мою думку, данапрогалина потребує швидкого й ефективного вирішення.  Враховуючи такі доводи, я рекомендуювітчизняному законодавцю закріпити в книзі VI глави 85 ЦК України частину 2 статті12371 такого змісту: 
    Стаття12371. 
2.   Замінаособи, що прийняла вигоду, закріплену заповідальним відказом, є неприпустимою.
Відказоодержувачзаповідачзаповідальний відказЦК України