Останнім часом не розумію, що відбувається, бо живеш з податковою та судами в різних вимірах. І ці світи перетинаються лише в місцях, де здоровий глузд та логіка навіть і близько не було.

Доволі звичайний податковий спір, де клієнту нарахували штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних за 2022, 2023 р. р., нагадаю, що з лютого 2023 року набули чинності законодавчі зміни, що значно зменшували штрафи за невчасну реєстрацію накладних (майже в чотири рази).

Суди спочатку при формуванні судової практики, приймали рішення на користь платників податків та скасовували «старі, великі» штрафи. Зауважу, що підстави реально для цього є. Проблеми почалися, коли Верховний Суд поламав усю цю ідилію, бо якщо спрощенно «старі штрафи застосовуються до накладних до лютого 2023 року, після цієї дати – нові (маленькі) штрафи».

З огляду на це, суди почали копіювати полотна рішень Верховного та відмовляти в задоволенні позовів.

Я якраз потрапив у час, коли при подачі позову все було чудово, але під час розгляду справи практика повернулася одним місцем до бізнесу. Перша інстанція, зважаючи на нові підходи, відмовила в задоволенні позову.

Поки клієнт розмірковував про доцільність подачі апеляційної скарги, почали з’являтися рішення, які дещо обходили практику Верховного, а отже з’являлися шпаринки для платників податків.

Клієнту пояснив перспективи, ризики, отож вирішили подавати апеляцію.

Апеляційний суд досить швидко розгляну скаргу та задовольнив її! Причому зазначив, що податкові накладні, складені у червні 2022 року, з якогось ПЕРЕЛЯКУ, мають бути зареєстровані до 15 липня 2022 року. Декілька разів перечитував норму, на яку колегія послалася в рішенні – і прийшов до висновку, що суд просто НЕДОЧИТАВ, бо в тій нормі йшлося про податкові накладні складені до 31 травня 2022 року.

Зрештою, рахунок на табло. Наша скарга задоволена, податкові повідомлення-рішення скасовані. І нібито це добре, проте це й хвилює, бо маючи недолуге законодавство та ось такі грубі помилки в рішеннях, існує хаос в країні та непрогнозованість судових рішень. Однак тішу себе тим, що подібних справ в цивілізованій країні взагалі би не було, а тому перемога є перемогою.