Усім судовим адвокатам, зокрема, і податковим, доводиться обґрунтовувати вартість своїх послуг двічі: щоразу перед клієнтом, і вже в суді, коли заявляється вимога про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката, у нашому випадку - з податкової служби.

Податкова, звісно, всіляко заперечує проти цього та волає про захмарні гонорари адвокатів.

Проте мені стало цікаво, скільки ж витрачається грошей платників податків на оскарження податкових повідомлень-рішень саме в розрізі фінансового утримання податкової служби.

Наприклад, матимемо такі вхідні дані:
(1) проведено три однотипних камеральних перевірки (вересень 2022 року) - 1 податківець (камеральна перевірка найдешевша, бо найменше потребує працівників),

(2) платник податків підготував заперечення на акт перевірки (жовтень 2022 року),

(3) податкова в Черкаській області розглянула заперечення та прийняла три податкових повідомлення-рішення (жовтень 2022 року) - два податківці (начальник, виконавець),

(4) платник податків пішов до суду (листопад 2022 року),

(5) суд розглядав 7 місяців у два судових засідання (до травня 2023 року) (один податківець). Середня зарплата по Черкасах - 12 тис. грн.

Отож виходить, що із вересня 2022 року і до травня 2023 року було задіяно 4 працівники податкової служби (1 у вересні 22 , 2 у жовтні 22, 1 з листопада 22 до травня 23).

Робимо підрахунок фонду заробітної плати цих працівників: 12 тис. + 24 тис. + 84 тис. = 120 тис. грн.

І це суто фонд заробітної плати, без врахування оплати праці канцелярії, начальників, прибиральників… А загалом платнику податків за результатами цих трьох камеральних перевірок було нараховано АЖ 31 тис. грн.

При зверненні до суду платник податків сплатив ще майже 7,5 тис. грн. Таким чином, виходить що витрати держави = 112,5 тис. грн. (120-7,5). І якщо податкова виграє цю справу, то загалом збиток держави складатиме 81 500 грн., а якщо програє, то матиме - 120 + 7,5 + … гонорар адвоката ?