Як відомо, нині податкова може завітати до підприємців лише під час проведення деяких видів податкових перевірок (див. п. 52-2 Підрозділу 10 Перехідні положення Податкового кодексу України (ПКУ):

(1) документальних позапланових

- за зверненням самих платників податків,

- з підстав визначених підпунктами 78.1.7 (розпочато процедуру реорганізацію (крім перетворення), припинення) та 78.1.8 (подано декларацію на відшкодування ПДВ та/або з від’ємним значенням ПДВ, більшим аніж 100 тис. грн) ПКУ.

(2) фактичних перевірок, що пов’язані з операціями з підакцизними товарами (облік виробництво, зберігання, транспортування, обіг).

Відключити

Натомість, і хоча про камеральні перевірки в п. 52-1 не йдеться, проте, на думку податкової (для приклад, офіційний сайт Офісу великих платників податків ДПС), такі перевірки можуть проводитися.

Під час запровадження попередніх заборон на проведення перевірок в 2015, 2016 р. р., судами була сформована позиція, хоча і значним запізненням, якої імовірно, будуть дотримуватися і в нинішніх умовах: об’єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу, будь-які інші дані не можуть бути предметом дослідження податковим органом. Враховуючи викладене, Суд погоджується з доводами податкового органу про відсутність обмежень щодо проведення камеральних перевірок, в іншому випадку це б зупинило діяльність податкового органу в частині здійснення контролю (Постанова Верховного Суду (ВС) від 02.10.2018 у справі за № 818/771/16).

І хоча порушення в сфері РРО встановлюються в рамках фактичних перевірок, на які в основному діють обмеження, крім тих, про які йшлося вище, проте штрафи в сфері РРО ніхто не скасовував (див. для прикладу індивідуальну податкову консультацію ДПС України від 26.03.2020 за № 1249/6/99-00-05-04-01-06/ІПК): у разі встановлення порушень порядку застосування РРО (допущених під час дії мораторію на проведення перевірок) перевірками, що будуть проведені після закінчення мораторію, суб’єкти господарювання будуть нести відповідальність передбачену розділом V Закону "Про РРО".

Щодо відкладення (перенесення) податкової перевірки

Чинним законодавством такої можливості з будь-яких причин (хвороба, відпустка тощо) не передбачено.

Відключити

Щодо продовження строків проведення податкової перевірки

Зважаючи на те, що в Україні левова частка підприємців є суб’єктами малого підприємництва (тобто фізичні особи–підприємці, юридичні  особи, у яких середня кількість працівників за звітний рік не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України), то позапланова перевірка не може перевищувати 5 робочих днів (абз. 2 п. 82.2 ст. 82 ПКУ).

За рішенням керівника податкового органу перевірка для такої категорії платників податків може бути продовжена на строк не більше, ніж на 2 робочих дні.

Положеннями ПКУ не передбачено підстав для такого продовження саме для позапланових перевірок, на відміну від фактичних (змінний характер роботи (підсумковий робочий час)/заява самого платника у зв’язку з необхідністю подачі документів).

Відключити

Якщо ж платник податків під час позапланової перевірки надає документи менше ніж за три робочих дні до дня її завершення або ж надсилає ці документи, які надходять до податкової менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, то така податкова перевірка може бути продовжена на строк три робочі дні.

Отже, податкова перевірка може тривати з урахуванням продовження 10 робочих днів, проте продовжити перевірку – це право самого податкового органу, а не його обов’язок.

Щодо зупинення податкової перевірки

До 2020 року зупинення проведення планової/позапланової перевірки могло бути стосуватися лише великих платників податків, нині це обмеження вже скасоване, а тому керівник податкової служби вправі зупинити строк перевірки, направивши наказ, копія якого вручається (надсилається) не пізніше наступного робочого дня платнику податків.

Знову-таки зупинити перевірку це право, а не обов’язок контролюючого органу (для приклад, Постанова ВС від 25.03.2019 у справі за № 803/272/17), хоча платнику ніхто не забороняє аргументувати свою позицію та письмово звернутися до керівника підрозділу, який проводить перевірку, а якщо пощастить, то він підготує доповідну записку керівнику податкового органу про необхідність зупинення.

Загальний строк перевірки з урахуванням можливості зупинення не може перевищувати 30 робочих днів, а для перевірок, в рамках яких перевіряється правильність обрахунку суми до відшкодування ПДВ цей строк не може перевищувати 60 календарних днів.

Отже, зупинити перевірку це є правом контролюючого органу, проте звертатися платнику податків ніхто не забороняє.

Звичайно, що бувають випадки, коли первинні документи були пошкоджені, знищенні, втрачені, але це вже зовсім інша історія.