Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України (далі – «ЦК України») шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. 

У той же час, особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах. 

Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення. 

За загальним правилом, роботодавець, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника (ст. 1172 ЦКУ). 

Актуальна судова практика виходить з того, що вирішуючи питання про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, національні суди повинні встановити, хто та на якій правовій підставі володіє відповідним транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (Постанова ВС від 08.04.2019 у справі за № 910/14693/17), тобто особа, будучи субпідрядником, працівником, керуючи джерелом підвищеної небезпеки буде нести відповідальність в порядку регресу, проте якщо така особа неправомірно заволоділа таким джерелом підвищеної небезпеки, то саме вона одна буде нести відповідальність, натомість власник такого транспортного засобу буде лише третьою особою. 

Однак у цьому випадку власник транспортного засобу має довести, що він здійснив усі заходи для недопущення викрадення транспортного засобу, в іншому випадку – нестиме відповідальність на загальних підставах. 

(1) У справі за № 348/501/16-ц з матеріалів справи не випливає, що ОСОБА_2 неправомірно заволодів автомобілем ТОВ "Мадера Трейд", останній не заперечує свого дійсного на момент ДТП права власності на вказаний автомобіль. 

Чинне законодавство не передбачає можливості набуття права власності або спільної власності на автомобіль на підставі усної домовленості, інші докази чи обставини, які б належним чином підтверджували набуття права ОСОБА_2 на автомобіль Ford Tranzit у матеріалах справи відсутні, такий факт судами попередніх інстанцій не встановлено (Постанова ВС від 28.11.2018 у справі за № 348/501/16-Ц). 

(2) Особи, які вчинили вказані протиправні дії (неправомірно заволоділи транспортним засобом, механізмом або іншим об'єктом), відшкодовують шкоду на загальних підставах цивільно-правової відповідальності особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки. Коли цьому сприяла недбалість її власника або володільця (не була забезпечена належна охорона тощо), відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, може бути покладено на особу, яка неправомірно заволоділа цим джерелом, і на його власника або володільця у частці відповідно до ступеня вини кожного з них, з урахуванням обставин, що мають істотне значення (частина четверта статті 1187 ЦК). 

Отже, для застосування до спірних правовідносин положень частини четвертої статті 1187 ЦК України необхідно встановити, що особа, яка фактично користувалася транспортним засобом під час завдання шкоди, заволоділа ним неправомірно та, що цьому сприяла недбалість власника транспортного засобу. 

Судами на підставі належним чином оцінених доказів доведено, що власник джерела підвищеної небезпеки не забезпечив належного контролю за використанням автомобіля, не вжив заходів для запобігання аварійності, тому повинен нести цивільно-правову відповідальність (Постанова ВС від 09.07.2018 у справі за № 712/6158/16). 

Отже, особа, будучи субпідрядником, працівником, керуючи джерелом підвищеної небезпеки буде нести відповідальність в порядку регресу, проте якщо така особа неправомірно заволоділа таким джерелом підвищеної небезпеки, то саме вона одна буде нести відповідальність, натомість власник такого транспортного засобу буде лише третьою особою. 

Однак у цьому випадку власник транспортного засобу має довести, що він здійснив усі заходи для недопущення викрадення свого транспортного засобу, в іншому випадку – він нестиме відповідальність на загальних підставах та звертатиметься з регресом до винної особи.