БЕБ на місці
Парламентарій Ярослав Железняк, який тримає руку на пульсі подій у бюджетно-фінансовій сфері, повідомив, що Кабінет Міністрів створив комісію для відбору директора Бюро економічної безпеки, до якої увійшли українські представники та іноземні носії доброчесності. Особливого оптимізму ця новина не викликає.
Троє українських науковців та їх іноземні партнери навряд чи зможуть реально вплинути на кандидатуру майбутнього директора БЕБ, адже керівництво практично всіма процесами в Україні здійснюється у банківсько-ручному режимі. Тобто кандидатуру майбутнього директора визначать в Офісі президента, а далі – це вже питання техніки. Підім’явши інші антикорупційні органи, влада не переймається ситуацією у Бюро економічної безпеки.
За великим рахунком, сьогодні має значення хіба що проведення конкурсу на посаду директора БЕБ у найкоротші терміни, після чого має пройти атестація всіх працівників Бюро економічної безпеки. Розраховувати на лицаря без страху та докору, українського Еліота Несса не випадає, адже у середовищі податківців таких практично немає, та й конкурсне сито створювалося не для того, щоб «ламати тенденцію». Очевидно, далеко не всі вітчизняні decision-makers розуміють значення БЕБ в умовах війни з Росією, коли цей орган виконавчої влади повинен стати фактично економічною контррозвідкою, натомість він перетворився на зосередження проблем та скандалів. Виникає враження, що єдина користь, яку принесло БЕБ державі та громадянам після лютого 2022 року – це 3 мільярди доларів фінансової допомоги, яку виділили західні донори після ухвалення Верховною Радою закону про перезавантаження Бюро. Дуже, до речі, показова ситуація у підході до боротьби з економічною злочинністю.
На жаль, риси, які БЕБ перейняла від податкової міліції та управління «К» СБУ, виявилися хронічними, щось змінити насправді дуже важко. Бюро продовжує виступати в ролі своєрідного кийка влади, завдаючи ударів по «неправильних» бізнесах, не зважаючи на їхнє значення для економіки країни, яка веде нерівний бій з агресором, що переважає практично за всіма економічними показниками. Практично щомісяця виникають скандали за участі БЕБ, яке віддає перевагу примусовому паралічу роботи того чи іншого підприємства, а не точковим протидіям можливим порушенням законодавства.
Небезпечна подібність з податковою міліцією часів Януковича посилюється навіть через випадкові інциденти. Наприклад, керівник детективів БЕБ Олександр Ткачук влітку потрапив у ДТП, яка спричинила важке травмування її учасниці. Потрапив на незадекларованому автомобілі, після ДТП викликав підвищену увагу до власного способу життя, проте так і не втратив посаду. Очевидно, що подібні випадки повинні бути в центрі уваги і громадськості, і західних донорів.
Тому давайте тримати кулаки за БЕБ-перезавантаження хоча б у частині появи чиновника, який нестиме політичну, а згодом, за потреби – юридичну відповідальність за прояви державної сваволі.