Затримання правоохоронцями на хабарі у 500 тисяч доларів США заступника міністра палива та енергетики Олександра Хейла привернуло увагу до проблем української енергетики. Зараз, коли відключення електроенергії поставлені на паузу, потрібно про них говорити, щоб намагатися вживати заходів, доки остаточно не згаяно час.

2024 рік виявився важким для української енергетики. Хоча попередній опалювальний сезон країна пройшла без надмірних ексцесів, проте вже навесні російська армія влаштувала полювання на енергетичні об’єкти, в результаті чого відключення електроенергії стали звичною справою для громадян України. Відзначимо, що українська енергетична інфраструктура у масі своїй була створена за радянських часів, тому перебуває наче на долоні у агресора. Засобів ППО Україні бракує, тому в «енергетичному тирі» росіяни діяли максимально цинічно. Втрата Зміївської та Трипільської ТЕС, ракетний удар по ДніпроГЕС, спекуляції навколо можливих ракетних атак по атомним електростанціям – все це супроводжувало Україну навесні – влітку 2024 року. В одному з останніх досліджень KSE зазначається, що найбільші руйнування нанесені нашим тепловим електростанціям. Тобто тим, які забезпечують маневреність.

З очевидних причин ані державні, ані приватні енергетичні компанії не інформують публічно про результати ремонтних робіт. Для російських спецслужб ця інформація – на вагу золота. У Кремлі не припиняють атаки на об’єкти енергетичної інфраструктури і зараз, а з початком опалювального сезону вони прогнозовано посиляться. Успіхи агресора на фронті є неспівмірним за впливом фактором зі спробою дестабілізувати ситуацію в тилу. Росія намагається розхитати українське суспільство, враховуючи, що широкомасштабне вторгнення триває вже понад 900 днів, Україна зазнає важких втрат. Мільйони наших співгромадян вийшли з зони комфорту і не надто розраховують на швидке повернення туди.

Є одна відмінність: державні компанії можуть отримати кошти державні кошти, приватні насамперед ремонтують за власні. Чи отримають компенсацію – невідомо. Натомість ситуація з Олександром Хейлом, заступником міністра енергетики, якому інкримінують прагнення отримати хабар у 500 тисяч доларів за перевезення обладнання з однієї області до іншої, виглядає показовою. До згаданого заступника міністра взагалі чимало питань, які вилізли несподівано, наче шило з мішка. Його публічний образ викликає суттєві сумніви і щодо професіоналізму, і щодо готовності працювати на відповідальній посаді в умовах війни. Інцидент з Хейлом (до рішення суду можна говорити так) є дуже показовим, лакмусовим. Тим більше, якщо пригадати недавнє небажання міністра палива та енергетики Германа Галущенка визнавати інцидент з трансформаторами на Південноукраїнській АЕС. Його на офіційному рівні намагалися представити як російську ІПСО.

До старту опалювального сезону залишилося два місяці максимум. Очевидно, що не варто давати поради фахівцям, як краще до нього готуватися, але провести фахову розмову про перспективи галузі, відлагодити комунікацію з громадянами-споживачами послуг та припинити брехати – конче необхідно. А також, треба завершувати шлях лібералізації енергетичних ринків. Інакші кошти сюди не прийдуть. Інакше нових станцій в Україні ніхто не побудує.

Відключити