Про саміт миру без емоцій
- Від оприлюднення мирного плану Володимира Зеленського минуло 1,5 року, те, що винесено лише 3 пункти з 10 - прагнення зібрати якомога більше учасників, але персоналізований розрахунок на Байдена та Сі не зіграв.
- Питання продовольчої безпеки світу Сили оборони України вирішили без рішень саміту, загнавши в порти російський ЧФ РФ та дозволивши відновити експорт зерна. Заклик до вільного мореплавства в Азовському морі, яке внаслідок дій рф стало її внутрішнім озером, не є реалістичним.
- Обмін полоненими "всіх на всіх" та повернення всіх депортованих - тригер для Кремля, тому путін згадав, що у них наших полонених у 5 разів більше. Про ордер Міжнародного кримінального суду у комюніке саміту миру не йдеться.
- Якби саміт у Бюргенштоку нічого не значив, росія б не боролася проти нього, досвід ігнору у них з часів Громика є.
- Зауважте, що всі учасники саміту виступили у власній парадигмі, передбачувано, зі звичних позицій. Це - лише початок процесу пошуку миру, і усвідомлення цього дисонує з меседжами української влади про те, що у Швейцарії закладено механізм тиску на Кремль.
- У путіна здали нерви, і його "розминка" 14 червня (до речі, не лише у росМЗС, але і перед "героями СВО") свідчить, що він нервує. Думаю, через готовність Заходу надати 50 мільярдів доларів кредиту Україні під заставу рос активів у Європі.
- Прикро, що Україна виявилася не готовою до випаду путіна інформаційно, наче це не прораховувалося з огляду на його останні заяви.
- Нам необхідно не будувати настрої "воювати залишилося 2-3 тижні", а зміцнювати державу, її систему управління зсередини, але таких намірів я поки не бачу.- про фігуру Єрмака, яка бовваніла посеред саміту... ви самі все знаєте, наша офісно-президентська республіка постала у всій красі.
P.S. Нагадую, що КОМЮНІКЕ - рядове повідомлення, здебільшого про наслідки або хід дипломатичних переговорів.Шукати у ньому імперативні механізми ДУЖЕ складно.