Українські дрони протягом кількох тижнів вивели з ладу 10-15% російської нафтопереробки. Ними були атаковані основні НПЗ європейської частини росії. Найбільших ушкоджень зазнав Рязанський завод «Роснєфті», втративши 70% потужності.

Справді, заводи не лежать в руїнах, проте високоточні українські дрони атакували основні елементи технологічного процесу переробки – ректифікаційні колони, відновлення яких може зайняти рік-два. А в умовах технологічних санкцій – так і взагалі роки.

Ворожі НПЗ – законна ціль для українських атак. Вони напряму беруть участь в забезпечені сухопутних військ дизпаливом та бойових літаків авіаційним керосином. Чим менше у ворога буде керосину, тим менше КАБів і КАРів буде летіти на позиції наших оборонців.

Перші економічні результати атак на російські НПЗ можна відзначити вже зараз:

- У РФ впало виробництво бензину, дизпалива і авіаційного керосину, що загрожує якщо не дефіцитом, то як мінімум здорожчанням палива;

- Гуртові ціни на дизпаливо і бензин з лютого виросли майже на 50%;

- Скоротився експорт дизпалива – високо маржинального експортного продукту, який приносить агресору значно більше доходів за експорт сирої нафти;

- Зріс експорт сирої нафти, дохідність якої значно нижча за готові нафтопродукти;

- Все це уже в перспективі найближчих місяців призведе до скорочення надходжень валютної виручки до бюджету ворога.

Це лише те, що лежить на поверхні. Глобальні наслідки атак українських дронів відчує весь європейський континент. І не лише.

Ці удари матимуть позитивний ефект не лише для України, але і для глобального Заходу

Засилля російських нафтопродуктів на європейському ринку останні роки спричинило недозавантаженість європейських НПЗ. За рахунок дешевої робочої сили, ігнорування екологічних вимог, податкові і тарифні субсидії, російське пальне витісняло місцевих переробників на європейському ринку. Тамтешні виробники змушені були скорочувати робочі місця й зупиняти виробництво.

Нафтові санкції, запроваджені проти РФ, дещо покращили ситуацію, однак недосконалість механізмів контролю дозволяли російським нафтопродуктам проникати на європейський ринок.

В січні 2024 року німецькі НПЗ були завантажені лише на 81%, у Франції – на 83%, в Італії та Великобританії – на 68-69%.

Завдяки українським атакам на російську нафтопереробку, зросте завантаженість європейських НПЗ. І мова не лише забезпечення потреб ринку ЄС, але й про конкуренцію на зовнішніх ринках, звідки російське паливо змушене буде піти через падіння виробництва.

Тому виведення з ладу ключових російських НПЗ – це перемога не лише України, але й пряма вигода для європейської економіки. Кожна пожежа на ректифікаційних колонах в Сизрані, Калузі чи Рязані – це нові робочі місця й податкові надходження в Німеччині, Франції, Італії, Великобританії, Польщі й так далі. Це і є справжня єдність, партнерство і солідарність.