Чому Уряд відмовляється від 50 мільярдів на користь "тендерної" мафії
І в цьому плані дуже важко зрозуміти, якою логікою керуються Уряд і керівництво ВР, коли дають шанс подібним зухвалим ініціативам, від яких віє паразитизмом на бюджетних грошах, безпринципністю і відвертим цинізмом. Це було під час спроби просунути урядовий законопроект, який начебто удосконалює систему державних закупівель №1551,
Після зауваг експертів та громадсбкого середовища Уряд відкликав законопроект, зякавшись звинувачень що цей законопроект фактично "узаконював" корупцію. Серед основних корупційних ризиків експерти РПР назвали такі:
1. Уряд пропонує дозволити брати участь у державних закупівлях учасникам тендерних змов.
2. Уряд пропонує дозволити юридичним особам, які притягаються до відповідальності за корупційні правопорушення, брати участь у державних закупівлях.
3. Законопроект значно скорочує можливості для оскарження державних закупівель, зокрема, щодо внесених змін до документації конкурсних торгів.
4. Уряд пропонує скасувати безкоштовне оприлюднення тендерних документів для замовників торгів. В умовах бюджетної кризи це ставить під загрозу своєчасне та повне інформування суспільства про розпорядження бюджетними коштами.
Панове, автори документу, чиїми інтересами ви керуєтеся, вписуючи в свої законопроекти такі умови?
У той же час досі не прийнято рішення про переведення держпідприємств на закупівлі через тендери.
Сьогодні в Україні близько 20 тисяч підприємств, закупівлі яких би мали підпадати під дію Закону про держзакупівлі. Це і казенні, й комунальні підприємства, і підприємства державної власності, які знаходяться в сфері управління міністерств і відомств. Загальний обсяг коштів, які б мали бути витрачені такими підприємствами через механізм держзакупівель, сягає 100 мільярдів гривень.
Розміри "відкатів" в кишені чиновників чи великих підприємців, які контролюють компанії, які отримують держзамовлення, становлять 50%. Це кошти, які повинні залишитись в бюджеті! За найпростішими розрахунками це дозволить заощадити для держбюджету від 15 до 50 мільярдів гривень. Замість цього уряд шукає нові доходи для державного бюджету, витягуючи останні копійки у населення.
Ще на початку грудня мною в Раді був зареєстрований проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо уточнення деяких положень, що регулюють порядок здійснення державних закупівель)", реєстраційний номер 1127.
Законопроект зобов'язує усі без винятку державні, комунальні та казенні підприємства здійснювати свої закупівлі через тендери. Документом також пропонується ряд інших ініціатив, які дозволять громадськості, ЗМІ та підприємцям в повній мірі відслідковувати, як витрачаються гроші державних підприємств і установ.
По-перше, він виключно для цілей законодавства про державні закупівлі,конкретизує поняття "бюджетні кошти", яке включатиме кошти Держбюджету, місцевих бюджетів і кошти усіх державних і бюджетних установ та закладів, а також кошти державних підприємств які можуть бути замовниками послуг;
По-друге, розширює перелік суб'єктів господарювання, які є замовниками відповідно до Закону "Про здійснення державних закупівель".
Так, передбачається, що це будуть не лише органи державної влади та місцевого самоврядування, а також усі державні підприємства, казенні підприємства, комунальні унітарні підприємства, їх дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить цим підприємствам, об'єднання таких підприємств.
По-третє, проект пропонує, щоб вартість предмета закупівлі товарів, робіт і послуг переглядалася кожні 12 місяців з урахуванням індексів споживчих цін та індексів цін виробників промислової продукції, а не 24 місяці як це робиться сьогодні.
По-четверте, зобов'язує замовників закупівель оприлюднювати на веб-порталі Уповноваженого органу також і текст договору про закупівлю (із змінами та додатками до нього) як інформацію про закупівлю. Це забезпечити всебічний контроль як з боку громадськості, так із боку державних органів, оскільки на даний час інформація щодо цих договорів є закритою. Розпочне боротьбу на державному рівні з монополістами.
По-п'яте, дозволяє учасникам конкурсних торгів подавати свої пропозиції у електронному вигляді, якщо це передбачено документацією конкурсних торгів. Сьогодні підприємства-учасники позбавлені такої можливості.
Шосте, передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про державні закупівлі і штраф для посадових осіб за вчинення порушень - з 85 до 250 тисяч гривень. Сьогодні ця відповідальність через юридичну недосконалість положень Кодексу про адміністративні правопорушення відсутня.
Ці всі умови містяться у законопроекті, розгляд якого в Раді чомусь не проштовхує ніхто із високопосадовців. Натомість, нам підкладають заохочення тендерних ділків до корупційних змов.
Зберігаючи існуючу корупціну схему звільнення більшості держпідприємств (крім тих хто провадить окремі види діяльності) від необхідності проводити тендери, але уже з "своїми" кадрами Уряд не тільки не оптимально розпоряджається державними коштами, а ще і сприяє корупційному підгрунтю з річним обсягом понад 100 млрд грн.
