Справа нашогоекс-президента продовжує жити в той час, коли його самого вже давно немає вкраїні. Деякі "схеми" збагачення, які продукувало оточення ВіктораЯнуковича і "сімейні" міністри, працюють і зараз, як швейцарськігодинники.
Механізм, якийвони запустили, працює бездоганно і продовжує розтягувати гроші платниківподатків. Не тільки українських, а й японських.
Мова, зокрема,йде про ті кошти, які Україна отримала від Японії в рамках продажу квот навикиди парникових газів відповідно до Кіотського протоколу. Їх можна буловитратити лише на екологічні проекти. З японською стороною було погодженореалізацію 817 таких проектів загальною вартістю 4,738 млрд гривень.
Що ми заразмаємо? Виявляється, переважну частину цих грошей "освоюють" фіктивнікомпанії, створені в часи президентства Віктора Януковича. А більшість проектівчи незавершені, чи завершені, але погано, чи взагалі ще не починалися.
Отже, майже 3 млрд гривень коштів кіотського протоколуможуть потрапити до відповідних"конвертаційних мийок". Про те, що цеза компанії і чому вони нагадують класичні "мийки", більше тут.Про це також писалиі ЗМІ.
Як бачимо знаявної інформації, сигнали від Міністерства доходів і зборів про"нечистоплотність" отримувачів коштів надходили в Кабмін щенаприкінці квітня.
Попри це, Прем'єр-міністр7 травня затвердив "План заходів для реалізації проектів цільовихекологічних (зелених) інвестицій 2014-2015" на суму 1,729 млрд гривень, який передбачає, що згадувані компанії зознаками фіктивності отримають як оплату за виконані роботи ще 645,1 млн гривень.
Як це взагаліможливо? Хочеться думати, що це відбувається тільки через те, що в нинішньомууряді ще присутні "залишки" старої системи і просто елементарно нерозібралися. Хочеться вірити.
Утім, зараз такожважливо відпрацювати алгоритм, який дозволить вийти з цього скандалу змінімальними втратами. А заодно і показати японським партнерам і не тільки їм,що країна змінюється і з нами можна мати справу в подальшому. В перспективі миможемо впровадити багато проектів енергозбереження без копійки втраченихкоштів.
Які кроки дляцього треба здійснити зараз у випадку із скандальними "кіотськими"грошима?
1. Зупинити всіплатежі на фіктивні компанії.
2. Скасуватипогоджений план заходів для реалізації проектів цільових екологічних (зелених) інвестицій.Питання до Мінприроди і особисто до Голови Уряду.
3. Генеральнійпрокуратурі та Службі безпеки необхідно провести ретельну перевірку інформаціїщодо фіктивних компаній, організації проведення і забезпечення перемоги натендерах цим компаніям, організації і проведення всіх погоджень в міністерствахі в уряді, можливих корупційних дій службовими особами фіктивних компаній тадержавними службовцями;
4. Треба переглянутидоцільність виділення близько 300 млн гривень на ремонт вагонів метрополітену,і близько 125 млн гривень на придбання автомобілів для МВС за "кіотські"кошти. Це, зокрема, передбачає затверджений Прем ' єр-міністром План заходів.
5. Ми можемопоказати приклад реальної децентраліцаціі, змінивши процедуру використання"екологічних" коштів. Це в першу чергу проведення тендерів таухвалення рішення про переможців виконання робіт на рівні обласних, районнихгромад, що збільшує контроль громад і громадськості за проектами.
6. Проведення люстрації тих чиновників, у відповідних міністерствах та в Уряді,які були і є причетними до проштовхування "справи Януковича" зараз.
7. Прийняти відповідні зміни до законів, а також до підзаконних актів щодозабезпечення повної прозорості і постійного висвітлення актуального станупроходження кожного із проектів. Це необхідно робити не рідше, ніж один раз вдекаду, чи двічі на місяць).
8. Запровадити фінансовий і технічний контроль за виконаними проектами.
9. Прийняти змінидо закону, які будуть передбачати використання "кіотських" коштів,напередодні можливого надзвичайного стану в енергетиці, виключно на проектиенергозбереження соціальних закладів: шкіл, дошкільних закладів, закладівохорони здоров'я.
10. Формувативимоги до учасників тендеру з виконання робіт в спосіб, який забезпечить широку,відкриту конкуренцію виконавців таких робіт. Проведення всіх процедур погодженьі закупівель із залученням громадськості.