Чи міг зупинитись строк прийняття спадщини ?

З цією метою приймаються закони, встановлюються окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. 

Проте, деяка реалізація ідей обмеження прав порушує норми та принципи Конституції України.

Так, ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Постановою КМУ від 28.02.2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачено на час воєнного стану зупинення перебігу строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття. Вищевказана Постанова посилається на ст. 64 Конституції України, ст. 12¹ та ст. 20 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» (Закон № 389-VIII), ст. 7 та ст. 34 ЗУ «Про нотаріат», Указ Президента України від 24.02.2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».

Нагадую, що воєнний стан  - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. 

Як йдеться у ст. 8 Конституції України, вона має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Юридична сила - це основна властивість правових актів діяти та породжувати правові наслідки. Вона має два аспекти: співвідношення правових актів між собою та обов'язковість до виконання.

Зі співвідношення встановлюється ієрархія, тобто система підпорядкованості правових актів. Це означає, що чим вище місце акту в такій ієрархії, тим вища його юридична сила.

Ст. 113 Конституції України унормовано, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади і у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Аналогічна система підпорядкованості правових актів передбачена і у ст. 7 ЗУ «Про нотаріат», якою прямо встановлено, що нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України та його територіальних органів, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Отже, відповідно до ієрархії правових актів, ЦК України ( який є законом) має вищу силу, ніж Постанова КМУ.

Повертаючись до ст. 12-1 та ст. 20 Закону № 389-VIII (на які посилається Постанова КМУ № 164) бачимо, що цей Закон не наділяє та не може наділяти нормативно-правові акти КМУ силою вищою, ніж закон, який прийнято органом законодавчої влади. Навпаки, ст. 20 Закону № 389-VIII зазначає, що обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону.

Інших норм, які б впливали на строк прийняття спадщини в умовах воєнного стану, Закон № 389-VII та інші закони, не містить.

Таким чином, ігнорування нотаріусами ст. 1270 ЦК України з посиланням на Постанову КМУ № 164 є порушенням прав громадян України.

А спадкоємець, що прийняв спадщину поза встановлений ст. 1270 ЦКУ строк (на підставі Постанови КМУ № 164), у випадку наявності спору з іншими спадкоємцями, повинен готуватись до судового захисту.

У разі ж, якщо була необхідність зупинити строк для прийняття спадщини, таку норму можна було б внести у Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України.

 Стаття підготовлена у співавторстві з адвокатом Анастасією Присяжнюк