Останнім часом ця тема не сходить з вуст української спільноти.
Деякі вважають, що потрібно відкривати ринок, інші, що потрібно наповнюватибюджет. Звісно, повинні існувати і ринок і надходження до бюджету. Але...
Десь 3-4 роки назад я звертавувагу на зрозумілу усім українцям ситуацію, що на кордоні вже чекають великікапітали, такі, як Америка та Китай, які готові за будь-яку ціну купитиукраїнську землю, і наші можновладці не оминуть це питання. Проте нам потрібно розуміти, що зівтратою землі, ми будемо втрачати себе як націю.
Так, Китай і Америка приведуть длясебе капітал, інвесторів, технології, але не для нас, нам їх ніхто не подарує, асамостійно ми не готові в масштабах держави технологічно розвиватись (інакше мибули б давно вже попереду), ментальність сільського населення відсторонитьселян від роботи на іноземців, оскільки "капітали" не звикли до такоїякості виконання. Тож, у разі залучення іноземних працівників, ми будемо бачитиколонізацію України.
Зняття мораторію на торгівлюземлею для іноземців буде ще одним кроком із перетворення України на сировиннийпридаток.
Більш того, як ми бачимо наприкладі оренди земель РФ китайцями, можна відразу зрозуміти, що післязакінчення строку оренди вони не покинуть наміру залишитись, а в разі продажунашої землі ми відразу побачимо, як українська нація у власній Україні будепоступово виштовхнута на другий чи третій план.
Окремо хотілось би звернути увагу ще на один момент. Раціональневикористання коштів від продажу земель державної власності повинно втілюватисьу подальшому створенні умов для розвитку нових потужних ресурсів розвиткукраїни: науки та технологій. Отже, якщо ми хочемо щось продати, то ми повинніпоміняти один ресурс на новий, більш технологічний та ефективний, що дасть вподальшому умови для зростання української економіки. В разі ж відчуження землібез конкретного плану в наступні роки ми будемо шукати нові об ’єкти дляпродажу. Але це найгірший вихід із ситуації.
Тому давайте відноситись досвого народу з повагою і розуміти всі наслідки.