Перспективи розвитку сегмента комунальних послуг та відновлюваної енергетики

Інтеграція відновлюваної енергетики як основного джерела енергії в енергосистему, яка, за попередніми прогнозами, розгорнеться протягом наступних 25–30 років, наразі відбувається у стислі терміни від 5 до 10 років. Цей зсув був спровокований геополітичними подіями, насамперед війною в Україні, яка призвела до значних перебоїв у постачанні газу з росії. Як наслідок, Європейський Союз, зіткнувшись з проблемами енергетичної безпеки, повинен прискорити розвиток альтернативних джерел енергії.

На тлі цих викликів перед сектором комунальних послуг у 2024 році відкриваються значні можливості та перспективи розвитку. Впровадження гнучкості попиту зменшить навантаження на мережу в пікові моменти, а отже, зменшить залежність від дорожчих джерел енергії, що сприятиме подальшому зниженню цін для споживачів. Крім того, це може допомогти зменшити навантаження на критичні компоненти мережі та з'єднання, а також зменшити потребу в інвестиціях. Згідно зі звітом Smart Energy Europe, досягти поставленої ЄС мети скорочення викидів парникових газів на 55% можна буде лише за умови масштабного впровадження гнучкості попиту. Це особливо актуально, оскільки, за прогнозами, попит на енергію суттєво зросте, створюючи паралельну потребу в більшій кількості підстанцій та кращій стабільності енергосистеми.

Помітна увага приділяється відновлюваним джерелам енергії, зокрема сонячній. У зв'язку з майбутніми нормативними актами організації активно взаємодіють з ринком, впроваджуючи розподільчі пристрої, що не містять SF6, відповідно до зобов'язань щодо зменшення вуглецевого сліду в галузі. Співпраця з центрами обробки даних допоможе створити екосистему, яка прискорить цифрову трансформацію та підвищить здатність енергетичного сектору задовольняти потреби в енергії. Інтеграція джерел безперебійного живлення (ДБЖ) та центрів обробки даних в електромережу забезпечує додаткову гнучкість та підтримує стабільність мережі.

I. Виклики виходу на ринок: складність і динаміка ланцюга постачання

Критично важливим викликом, що стоїть перед сектором комунальних послуг, є нагальна потреба у прискоренні часу виходу на ринок. Галузь бореться зі складністю управління ланцюгами постачання, що включає необхідність пошуку постачальників, розширення виробництва для задоволення висхідного попиту та адаптацію до нових вимог до підстанцій. Крім того, архітектура сектору, що розвивається, вимагає більшої автоматизації та диджиталізації для підвищення загальної операційної ефективності та швидкості реалізації проєктів. Очікується, що це матиме довгостроковий вплив на енергетичний перехід. Прогнозується, що використання вже наявних гнучких активів і швидше розгортання «розумних» підстанцій допоможе розв'язати цю проблему.

II. Нормативно-правове регулювання

Ключовим аспектом, що формує сектор комунальних послуг, є неминучі зміни в регулюванні, які очікуються у 2024 році. Галузь, яка традиційно характеризується консерватизмом і тривалими процесами планування, наразі зіткнулася з довгоочікуваною забороною на використання SF6 у розподільчих пристроях, що спонукає до зміни мислення. Тому якнайшвидша відмова від використання SF6 в розподільчих пристроях стає стратегічним кроком на шляху до інфраструктури, готової до майбутнього.

III. Інтеграція відновлюваної енергетики

Геополітичний контекст, зокрема війна в Україні, підштовхнув Європейський Союз (ЄС) до диверсифікації енергопостачання та відмови від російських нафти й газу, що призвело до відновлення зусиль з розширення виробництва електроенергії з відновлюваних джерел. 

Індустрія повинна використовувати гнучкі активи як частину рішення для інтеграції відновлюваних активів, що дозволить здійснити енергетичний перехід без перебудови мережі. Очікується, що інтеграція гнучких активів, електричних зарядних пристроїв для автомобілів, накопичувачів енергії або теплових насосів, призведе до зниження сукупної вартості володіння мережевою інфраструктурою.

IV. Корпоративна відповідальність: як орієнтуватися в умовах зміни клімату

Сектор комунальних послуг дедалі більше усвідомлює свою відповідальність за вплив на зміну клімату. Насправді скорочення викидів парникових газів — це не лише законодавча вимога, а й моральний обов'язок. Це почуття відповідальності збігається з галузевими тенденціями, оскільки компанії інтегрують принципи сталого розвитку в процеси прийняття рішень.

У 2023 році прогрес у сталому розвитку в комунальному секторі був зосереджений на впровадженні відновлюваних джерел енергії, щоб зменшити залежність Європи від викопного палива. Поряд з цим, «стратегія «повного нуля» ЄС також спрямована на досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року, що передбачає скорочення чистих викидів парникових газів до нуля. Ця ініціатива є важливою частиною Європейського зеленого курсу — плану переходу до сталої та екологічно чистої економіки та суспільства. Ключові компоненти стратегії включають отримання всієї електроенергії з чистих джерел, заборону виробництва нових бензинових і дизельних автомобілів, впровадження теплових насосів, технологій уловлювання вуглецю тощо. Однак є ще багато можливостей для прогресу, особливо коли йдеться про залучення необхідних інвестицій та заохочення комунальних підприємств до більш проактивної ролі. 

V. Децентралізований розподіл електроенергії: використання двонапрямних можливостей

Децентралізована модель розподілу електроенергії набуває все більшого впровадження, підкреслюючи важливість двонапрямних можливостей, перетворюючи споживачів на виробників. Цей підхід, що є важливою частиною стратегії децентралізації, надасть галузі більшої гнучкості та адаптивності в навігації по динамічному енергетичному ландшафту.

Отже, сектор комунальних послуг та відновлюваних джерел енергії перебуває в критичному стані, оскільки намагається впоратися з прискоренням динаміки ринку, скористатися новими можливостями та адаптуватися до мінливого регуляторного ландшафту. 2023 рік став важливим етапом для сектора комунальних послуг, який характеризується масовою інтеграцією відновлюваної енергетики в енергосистему. Здатність галузі формувати стале та стійке майбутнє залежатиме від її спроможності проактивно реагувати на мінливий енергетичний ландшафт.