Особливо нервує те, що живучи у будинку, якому більше 20 років, ти ніяк не впливаєш на розмір платіжки. Прикрутити краник не можеш, а закуповувати газ дешевше для власної квартири – теж із категорії інженерної фантастики.

І після отримання квитанції, як правило починається процес пошуку й порівняння, щоб зрозуміти: ось ця сума за тепло – це багато чи в межах норми? І ще купа запитань: змінити управління будинком, скинутись і встановити ІТП, чи краще утеплити? Адже ринок централізованого тепла монопольний, і тут на базар не сходиш, щоб вибрати, де дешевше. А хочеться.

Аналізувати платіжки можна по-різному. Звірити цифри з сусідами, запитати поради десь на фейсбуці. Проте порівняти дані споживання системно допомагає сайт teplo.org.ua. З 2018 року він наповнюється інформацією щодо показів лічильників тепла багатоквартирних будинків у Києві.

А щоб не бігати далеко в пошуках схожих будівель, можна взяти ті, які видно з балкону. У моєму випадку це – приблизно три оболонські квартали, де є типові багатоповерхівки серій АППС, 134, 464А, КТ-12, БПС. Складнощі з типізацією можуть виникати, бо в державі поки відсутній єдиний офіційний реєстр будівель. Тож доводиться користуватися даними приватних структур і верифікувати їх перевіркою з вікна.

Звісно, з мого балкону не видно, що в них за форма управління, чи є ІТП, чи проводилася термомодернізація. Зате ця інформація є на сайті, як і помісячне споживання тепла за лічильниками та середні температури повітря.

Відключити

Беру для порівняння 2 опалювальні сезони: 2019/2020 і 2020/2021 років.

Що цікаво вже одразу: способи управління будинком і енергоефективні заходи не завжди вирішально впливають на розмір платіжки. Ось, наприклад, будівлі АППС на вул. Йорданській, 1 та 5А управляються КП, але мають менші показники споживання, ніж сусідні з такої ж серії, які обслуговують ОСББ/ЖБК. А будівлі з ІТП (наприклад, Оболонська площа, 8, Йорданська, 7) споживають на рівні з іншими.

Ще один казус: зима 2019/2020 була значно теплішою за наступну. Проте загальний обсяг спожитого тепла за ці сезони суттєво не відрізняється. Можу пояснити тільки тим, що в 2019-му КП «Київтеплоенерго», не передчуваючи проблем з газом, щедро ділилося теплом і перетоплювало оселі киян.

Загалом видно, що в окремих будинках показники помісячного споживання взагалі не корелюються з градусами на вулиці: при потеплінні середньомісячне споживання тепла в них зростає, хоча за логікою мало би падати.

Особливо це гарно простежується в березні. І тут 2 пояснення: або ж КТЕ щось плутає в показах лічильників, або мешканці були змушені відкривати вікна навстіж й обігрівати вулицю. Так само виникають питання щодо однакових цифр середньомісячного споживання незалежно від року й місяця. От, наприклад, будинок на вул. Йорданській, 2 щомісяця споживає 94,5627 Гкал. Ця цифра незмінна у грудні, січні та березні кожного сезону. Невідомо, що там з лічильниками, але мешканцям краще звернути увагу на ці дивні закономірності в показах КТЕ.

Відключити

Найцікавіше явище, звичайно, це різниця в платіжках між сусідніми будинками однієї серії. Так, наприклад, платіжки за березень 2021-го на Йорданській, 9Д та 5 (тут встановлено ІТП) відрізняються майже в 3 рази (10,7 грн проти 31,3 грн за м2). Це при тому, що загальнорічне споживання відрізняється вдвічі (0,04975 Гкал/м2 та 0,09689 Гкал/м2).

Ну і лідерами мого дослідження стали: будинок на Йорданській, 9Д, де середня вартість опалення за сезон становить 76,82 грн/кв.м, і з іншого боку – Йорданська, 9Є з середньою ціною 157,3 грн/кв.м. Лідери, до речі, теж розташовані поруч. Якщо взяти «умовні» квартири площею 50 квадратних метрів у цих будинках, то різниця в оплаті за опалення протягом сезону між ними сягатиме понад 4 тис. грн.

А замість висновку скажу, що треба не просто утеплювати будинки й модернізувати внутрішньобудинкові інженерні системи, але й підтримувати та обслуговувати їх належно.

Бо іноді утеплення – це лише додаткові градуси тепла для комфорту взимку та прохолоди влітку. Без модернізації теплокомуненерго платіжка може суттєво не змінитися. Адже як не утеплюй, а будинок залежить від температури теплоносія, що в нього подається, і відрегулювати її буває непросто. ІТП – це хороший вихід, але він потребує коштів для встановлення й налаштування, а потім – ще й інженерних рук для регулярного балансування.

Відключити

Тільки в такому випадку ціни на газ і опалення виглядатимуть не такими страшними для споживача.