Обшук - процедура неприємна та більшенеприємностей приносять її наслідки. Мабуть чимало підприємств, фізичних осібстикались з такою проблемою як вилучення майна під час обшуку.

Наскільки ж реально його повернути? Реально тазаконодавчо врегульовано.

 

Хоча статтею 169 Кримінального процесуальногокодексу України чітко передбачено, що вилучене майно повертається особі, у якоївоно було вилучено за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилученнямайна безпідставним, а частина 5 ст. 171 Кримінального процесуального кодексуУкраїни зобов’язує негайно повернути вилучене майно, особі у якої його буловилучено, якщо на дане майно не було накладено арешт в встановленому закономпорядку,  дуже рідко вилучене під час обшуку майно повертається з ініціативипрокурора чи слідчого.

Отже доводиться самостійно або з допомогоюадвокатів вживати заходів для повернення свого ж майна. На що потрібно звернутиувагу:

1.    Уважно вивчіть Ухвалу на підставі якої у Вас булопроведено обшук та перевірте чи дійсно були підстави (дозвіл слідчого судді)для вилучення майна.

Відповідно  норм Кримінального процесуального кодексу України, від 13.04.2012  № 4651-VI, а саме п. 6 ч. 2 ст. 235: «Ухваласлідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повиннавідповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених цим Кодексом, атакож містити відомості про: речі, документи або осіб, для виявлення якихпроводиться обшук».

Тобто в законі чітко прописано, що в Ухваліслідчого судді зазначено вичерпний перелік речей або документів або ТМЦ, щодояких проводиться обшук та які мають бути вилучені. 

У разі якщо такий дозвіл слідчим суддею ненадавався, звертайтесь до суду в порядку ст. 303 Кримінального процесуальногокодексу України та оскаржуйте неповернення тимчасово вилученого майна згідно звимогами ст. 169 цього ж кодексу.

2.    Аспект арешту. Згідно ч.5 ст. 171 Кримінальногопроцесуального кодексу України, клопотання слідчого, прокурора про арешттимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочогодня після вилучення майна, інакше майномає бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Так, належним чином обґрунтоване клопотанняслідчого чи прокурора повинно бути розглянуто слідчим суддею не пізніше двохднів з дня його надходження до суду. Існує два шляхи розгляду даного клопотанняслідчим суддею.

В першому випадку дане клопотаннярозглядається судом за участі слідчого або прокурора, цивільного позивача ураз, якщо дане клопотання було ним подано, підозрюваного, обвинуваченого абоіншого власника майна. Хоча неприбуття даних осіб не перешкоджає розглядуданого клопотання є позитивний фактор, що Вас про даний розгляд будеповідомлено.

У разі, якщо Вас повідомили ви маєте правоознайомитись з текстом клопотання та в судовому засіданні озвучити своїаргументи та надати документи, які б підтверджували право володіння на данемайно, незаконність його вилучення, безпідставність накладення арешту.

При такому розвитку подій, якщо майно буловилучено дійсно безпідставно та ви надасте слідчому судді відповідні аргументита належні документи слідчий суддя може відмовити в арешті тимчасово вилученогомайна, а в такому разі воно підлягає негайному поверненню.

Другий варіант, розгляд клопотання проарешт майна, яке не було тимчасово вилучене, без повідомлення вищезазначенихосіб з метою забезпечення арешту майна. Що ж робити в такому випадку?

Якщо ви не були присутні під час розгляду питанняпро арешт майна ви, як підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законнийпредставник, інший власник або володілець майна, маєте право заявити клопотанняпро скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання має бутирозглянуто на стадії досудового розслідування слідчим суддею, під час судового провадження – судом не пізніше трьохднів після його надходження.

В будь якому з цих випадків, при подачі данихскарг слід пам’ятати, що законодавець визначає, на мою думку, досить короткийтермін для такого оскарження, а саме 10 (десять) днів. І хоча поширена думка,що дана бездіяльність («неповернення тимчасово вилученого майна») є триваючою,не всі слідчі судді притримуються такої думки та часто повертають такі скарги взв’язку з тим, що скарга подана після закінчення строку (ч.3 ст. 304Кримінального процесуального кодексу України).

Отже, з строками та порядком ми розібралисьзалишається питання чиї дії можна оскаржувати. Виходячи з норм ст. 303Кримінального процесуального кодексу України ви можете скаржитись як наслідчого так і на прокурора (процесуального керуючого) Якщо з оскарженнямбездіяльності слідчого все зрозуміло, виникає питання на які підставіоскаржувати дії, бездіяльність прокурора. Дане питання роз’яснено Вищимспеціалізованим судом України. Так, відповідно до пункту 2 інформаційного листаВищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справвід 09.11.2012  № 1640/0/4-12 «Про деякіпитання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудовогорозслідування» зазначено, що у ст. 303 КПК визначено, порядок оскарженнябездіяльності яка може полягати зокрема в бездіяльності  слідчого, прокурора, яка полягає унеповернення тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України.  Враховуючи те, що згідно зі ст. 169 КПК Українитимчасово вилучене майно повертається особі у якої воно було вилучено напідставі постанови прокурора, бездіяльність може полягати у невинесенні такоїпостанови за відсутності підстав для вилучення майна.

 

Врахувавши головні аспекти оскарження неповерненнятимчасово вилученого майна притримуючись норм та строків визначенихКримінальним процесуальним кодексом України ви з легкістю зможете повернути своє майно.