Коли держмайно використовується не ефективно, його продають або передають в оренду іншим особам. Менеджером тут виступає Фонд державного майна. Які інструменти взаємодії з ним має пересічний громадянин, чи може він ініціювати процес приватизації та впливати на роботу цього органу?

Форми контактів

Темі комунікації із центральним органом виконавчої влади мав бути призначений розділ «Громадська платформа» сайту ФДМУ. Але схоже, що його ведення припинилося у далекому 2017 році. Принаймні знайти там свіжих документів не вдалося.

Тому найпоширенішим практичним кроком для взаємодії залишаються традиційні звернення відповідно до Закону «Про звернення громадян». Вони можуть бути індивідуальними або колективними, усними чи письмовими. Усне звернення можливе на особистому прийомі або через телефонну «гарячу лінію». Функціонування «гарячої лінії» забезпечує Департамент комунікацій та маркетингу, телефони для звернень: 0 (800) 505-646; (044) 254-29-76 працює щодня (крім вихідних і святкових днів) у робочий час.

На цій лінії можуть надати довідково-консультативну допомогу, прийняти, зареєструвати та обліковувати звернення, надати роз’яснення щодо повноважень та діяльності Фонду.

Особистий прийом громадян регулюється Порядком організації та проведення особистого прийому громадян у Фонді державного майна України, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 20.09.2023 року №1669. Прийом відбувається за адресою: вул. Генерала Алмазова 18/9, м. Київ. Попередній запис здійснюється за телефоном: (044) 254-28-31.

Відключити

Одним з етапів, який передує аргументованому зверненню, може бути отримання публічної інформації. Щоб отримати доступ до неї, у зверненні необхідно вказати ім’я запитувача, поштову або електронну адресу, номер засобу зв’язку, загальний опис інформації або вид, назва, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит. Запит подається на ту саму поштову адресу або на електронну zaput@spfu.gov.ua. Також його можна оформити за телефонами (044) 200-34-37; (044) 254-29-76. На сайті розміщені електронні форми і зразки запитів.

Письмове звернення може бути надіслано поштою, електронною поштою або передано особисто чи через уповноважену особу. У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Важливо для звичайних громадян те, що електронний цифровий підпис для електронних звернень не потрібен. Форма для електронного звернення є на сайті ФДМУ.

Ще однією формою може бути адвокатський запит (коли за отриманням інформації звертається спеціальний субʼєкт - адвокат). Його переваги полягають у короткому строку надання інформації (протягом 5 днів від отримання) та відповідальності за ігнорування запиту чи подання неповної інформації. Проте для цього має бути договір між особою та адвокатом.

Статистика звернень

Нещодавно Фонд держмайна оприлюднив звіт, з якого можна побачити, що за жовтень цього року до ФДМУ надійшло 52 звернення громадян.

Найбільш популярними темами виявилися управління державними підприємствами (16 звернень), оцінка майна та оціночна діяльність (9) та приватизація державного майна (8). Ставилися питання супроводження санкційного майна та майна на ТОТ (5), розпорядження держмайном (4) і його оренди (3). По два запити надійшло з питань банкрутства та припинення за рішенням власника, а також щодо корпоративних прав. Решта - це питання економічної безпеки та ризик-менеджменту, управління персоналом та юридичні питання.

Відключити

Більш активно працювала телефонна «гаряча лінія» ФДМУ. Тут було зареєстровано 305 звернень, в тому числі з таких питань:

  • приватизації державного майна – 15;
  • оренди державного майна – 40;
  • оцінки майна та оціночної діяльності – 69;
  • ведення реєстрів та послуг – 11;
  • управління державними підприємствами – 11;
  • розпорядження державним майном – 6;
  • управління персоналом – 3;
  • супроводження санкційного майна та майна на ТОТ – 1;
  • банкрутства та припинення за рішенням власника – 4;
  • комунікаційних питань – 145.

Отже, громадяни звертаються до Фонду і отримують відповіді.

Вплив на роботу

Окремий розділ на сайті «Механізми та процедури, за допомогою яких громадськість може представляти свої інтереси або в інший спосіб впливати на реалізацію повноважень Фонду», пропонує такі шляхи взаємодії, як:

  • надання пропозицій та зауважень до проєктів нормативно-правових актів, розробником яких є ФДМУ;
  • проведення Громадської експертизи діяльності ФДМУ;
  • оскарження рішення, дії чи бездіяльність Фонду в суді;
  • звернення до Уповноваженого ВР з прав людини.

Щодо пропозицій до проєктів документів, то в розділі «Електронні консультації з громадськістю» наразі є два проєкти, до яких можна залишити свої зауваження і пропозиції. Один стосується змін до додатка 1 до Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, другий – доопрацьованого наказу Фонду «Про внесення змін до Порядку надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід’ємних поліпшень орендованого державного майна».

Відключити

Але ініціювати щось нове (крім оцінки вже запропонованих змін) через цей механізм неможливо.

Прикметно, що свіжих матеріалів громадської експертизи немає. Останні датуються 2018 роком. Але громадські слухання також значаться серед засобів взаємодії із Фондом. Остання інформація про них - також 2017 рік.

Натомість активним є розділ «Консультації з громадськістю»: там є річний план та згадані вище електронні консультації за запропонованими Фондом темами.

Заява про приватизацію

ФДМУ підтримується робота окремого сайту, який присвячений приватизації. Там розміщені зразки заяв для фізичних та юридичних осіб щодо пропозиції приватизувати певний об’єкт, до якого ще «не дійшли руки». Формування приватизаційних переліків регулюється ст. 11 Закону «Про приватизацію державного і комунального майна». Важливо, що сама ініціатива щодо приватизації не є зобов’язанням щодо участі в ній.

Фонд описує так процедуру включення об’єкта до переліку приватизації: заповнення і підписання заяви, підготовка копій усіх документів (для фізичних осіб – паспорт) з підписом, ініціалами та відміткою «згідно з оригіналом», направлення заяви та копій документів до регіонального відділення ФДМУ за місцезнаходження об’єкта приватизації. Якщо йдеться про малу приватизацію – потрібен 1 примірник заяви, якщо велика – 2 примірники.

Регіональне відділення ФДМУ має звернутися до органу управління цим майном для включення його в перелік приватизації. Отримати відповідь щодо малої приватизації можна протягом 30 днів, а рішення щодо великої приватизації має розглядатись в Уряді.

Така процедура передбачена, якщо заявник має всю інформацію про об’єкт (адресу, повне найменування, код ЄДРПОУ, розмір частки держави), який пропонує. Якщо такої інформації немає, її можна пошукати або у відкритих джерелах, або ж звернутися за безкоштовною адмінпослугою «Надання інформації (відомостей або витягу) з Єдиного реєстру об’єктів державної власності».

Відмовити можуть, якщо підприємство вже ліквідовується або є законодавчі обмеження приватизації, або Уряд не погодив цей об’єкт (у межах великої приватизації).

Також серед способів взаємодії можна згадати різноманітні галузеві асоціації та об’єднання, які можуть у публічній площині закликати до певної дії чи регулювання. Також можна зачекати появи офіційних лобістів, або ж піти шляхом створення петиції, наприклад на сайті Президента України. У розділі щодо інструментів громадського контролю у сфері запобігання та протидії корупції на сайті Фонду розміщено лише два мотиваційних відео, де серед шляхів впровадження змін так і запропоновано «зареєструвати петицію»).

***

Отже, для тих, хто зацікавлений у сервісах Фонду державного майна України, певні інструменти для належної комунікації все ж є. Їх комплексне, системне та професійне використання у будь-якому випадку матиме наслідком вибудовування паритетності сторін (держави та особи приватного права) у приватизаційних процесах.