Приватизація спиртової галузі: баланс інтересів працівників, держави та кредиторів

Сьогодні ми маємо останній тиждень квітня 2023 року та, фактично, фінішну пряму Президентської реформи щодо демонополізації та приватизації спиртової галузі нашої країни. Пропоную подивитися на її проміжні результати (за показниками, ретроспективно) – у розрізі стратегічного підприємства держави (екс монополіста) ДП «Укрспирт».

Отже, пропоную умовно розділити відповідну реформу на три етапи.

ПЕРШИЙ ЕТАП: «ДЕМОНОПОЛІЗАЦІЯ. СТАРТ ПРИВАТИЗАЦІЇ»

Вказаний період можна характеризувати революційними змінами у законодавстві України, власне у профільному законі щодо обігу спирту, а саме - Законі України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» передбачається демонополізація діяльності у сфері виробництва і обігу спирту етилового» (зміни від 3 грудня 2019 року), які фактично змінили спиртову галузь, припинивши монополію та започаткувавши вільний ринок, шляхом створення можливості здійснювати виробництво та продаж спирту «суб’єктами господарювання незалежно від форми власності, які мають відповідну ліцензію» (а не «державному підприємству, визначеному Кабміном»).

Знаковим підзаконним актом цього періоду стає урядова постанова «Про затвердження Програми реформування та розвитку спиртової галузі на 2020-2023 роки» №699 від 12 серпня 2020 року.

Перший приватизаційний аукціон з продажу окремого майна монополіста (Немирівського МПД) відбувся вже за два місяці після цього - 15 жовтня 2020 року. За його результатами до бюджету було направлено 55,08 млн грн. (не враховуючи ПДВ).

Найдорожчий лот цього етапу було відчужено в рамках прозорого аукціону за 90 млн грн. Загалом проведено 24 успішних аукціонів, за результатами яких до бюджету країни направлено близько 1,2 млрд грн.

Детальну аналітику щодо усіх продажів цього періоду можна дослідити на сайті ФДМУ.

Важливою рисою цього етапу є факт створення вільного ринку спирту – отримання ліцензій як державними підприємствами (що входили до складу Концерну «Укрспирт»), так і приватними суб’єктами, які набули активи за результатами вищевказаних аукціонів.

Звісно, створення ринку спирту вкрай негативно позначилось на позиції екс-монополіста, оскільки останній не міг витримувати конкуренцію (зокрема, через значно вищу собівартість продукції, порівняно із оптимізованими опонентами).

ДРУГИЙ ЕТАП: «ПРИВАТИЗАЦІЯ З УМОВАМИ»

З огляду на важкий темп приватизаційних процесів, порівняно із високим рівнем розвитку вільного ринку спирту, беручи до уваги суттєве зменшення виробничої діяльності підприємства та необхідність пошуку шляхів погашення зобов’язань, менеджмент  підприємства спромігся ініціювання депутатами внесення змін до чинного законодавства України, у частині обов’язкових грошових надходжень на рахунки підприємства – для добросовісного погашення заборгованості перед кредиторами підприємства.

Так, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» від 30 листопада 2021 року №1914-IX були визначені положення щодо обов’язковості включення до умов приватизаційних договорів зобов’язань покупця щодо перерахування на рахунки балансоутримувача (Укрспирту) грошових коштів у сумі балансової вартості придбаних активів.

У рамках вказаного етапу (з умовами погашення боргів) були призначені аукціони з продажу майна підприємства. Перший з них мав відбутися вже 25 лютого 2022 року (продаж майна Вузлівського МПД). Тобто, за оптимістичними планами підприємства, вже у квітні 2022 року мав стартувати процес розрахунку з кредиторами, звільнення працівників та розрахунок із ними.

Разом з тим, 24 лютого 2022 року відбувся щирокомасштабний наступ росії, який перекреслив не тільки ці плани.

Далі була боротьба за існування. В усіх розуміннях.

У рамках цієї боротьби колектив намагався відновити виробничу діяльність, запустити орендні процеси щодо майна підприємства, а також перезапустити приватизаційні процеси.

За результатами такої боротьби, з урахуванням прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави» № 2468-IX від 28 липня 2022 року нам вдалося поновити приватизаційні процеси.

Так, у вказаному періоді Фондом держмайна було проведено сім аукціонів та забезпечено направлення до бюджету близько 803 млн грн.

Крім того, на рахунок підприємства було направлено близько 230 млн грн, які були невідкладно  спрямовані на погашення заробітної плати працівникам (у тому числі, відповідні податкові та пенсійні відрахування до бюджету), а також - заборгованості перед бюджетом країни (у тому числі, погашення штрафів від Державної податкової служби та Антимонопольного комітету України за порушення допущені у період 2015 року та 2019 року відповідно).

ТРЕТІЙ, ЗАВЕРШАЛЬНИЙ ЕТАП (ТОЙ, НА ЯКИЙ ЧЕКАЄМО)

Так, наразі ми у цій точці. Будь-яких змін у законодавстві тут немає. Проте цей етап характеризується передачею функцій органу управління від Мінекономіки до Фонду держмайна (на виконання урядового розпорядження «Про деякі питання управління об’єктами державної власності» від 26 липня 2022 року № 683-р) та певними кадровими змінами у Фонді державного майна.

Звісно нова команда органу приватизації має ознайомитись з цим кейсом (це нормально і так має бути), проте це «занурення до матеріалу» потребує найціннішого ресурсу, якого у нас, на жаль, обмаль – це час.

Колективом підприємства належно направлено до органу приватизації усі необхідні документи для призначення приватизаційних аукціонів щодо решти майна, яке планується відчужуватися за процедурою продажу «окреме майно», та надано запит на порядок оформлення документів для приватизації кінцевого лоту - ЄМК підприємства.

Триває робота з кредиторами підприємства в частині оптимізації заборгованості (шляхом укладення мирових угод) з метою недопущення статусу неплатоспроможності.

Чекаємо.

Тим часом можна поміркувати.

Хто наразі зацікавлений в успішній та швидкій приватизації?

- Працівники - оскільки саме в приватизації джерело погашення їх заробітної плати, перспектива їх працевлаштування та стабільної роботи на приватних спиртових підприємствах, а також підприємствах з виробництва біоетанолу.

- Бюджет України - надходження від приватизаційних аукціонів (ціна лоту за результатами прозорих торгів, плюс відповідна сума ПДВ).

- Кредитори – приватизація - це джерело коштів, які екс-монополіст винен добросовісним контрагентам.

- Інвестори – ті, особи, що мають намір взяти участь у відкритих приватизаційних аукціонах та стати членами відповідного клубу (клубу виробників спирту та біоетанолу).

Хто НЕ зацікавлений в успішній приватизації?

Питання риторичне. Свої припущення залишу при собі.

Проте теоретично користь від зупинення процесу приватизації можуть мати особи, які станом на теперішній час вже впливають на ринок спирту, його обсяги, є його гравцями, а отже -  вбачають у подальшій приватизації ризики втрати своєї частки ринку через збільшення рівня конкуренції.

Висновки

Друзі, завершення приватизації (у тому числі, успішна реалізація третього етапу) - це наш «план А». І я маю надію, що спільними зусиллями працівників Укрспирту та Фонду держмайна ми його реалізуємо. Отже, маємо неодмінно запустити приватизаційні аукціони (це суб’єктивна думка громадянина України, висловлена з урахуванням гарантій статті 34 Конституції України).

АБО «ПЛАН Б», де «Б» - Банкрутство.

П.с.

Так, звісно, маємо багато нюансів, у тому числі, провали реорганізаційних процесів (незавершених з 2010 року), питання погашення заборгованості спиртових заводів щодо яких Укрспирт є правонаступником, спорів із ДПС з питань та обставин 2014 -2015 років, «цікаві» судові кейси певних «диво-кредиторів» фінансових установ та багато іншого… Але ми впораємося.