Чи така реформа потрібна вищій школі нашої країни? Лебедина пісня (лист для влади)

У недавньому документі УрядуУкраїни “Реформа освіти та науки” звертає на себе мабуть вперше зроблене визнання про те, що“…сьогодні українська освіта не відповідає ані сучасним запитам з боку особистості та суспільства, ані потребам економіки, ані світовим тенденціям”.

На жаль, у документі відсутній аналіз причин низької якості освіти в країні, хоча відомо, що її реформи проводилися вже не вперше на протязі багатьох років та розпочалися задовго до активної фази війни. “Болонська система” та “омолодження” науково-педагогічних колективів, руйнівна війна, відмова від підготовки колись одних із найкращих у світі інженерів та перехід на підготовку безликих бакалаврів та магістрів, що сприяло вже майже повній деіндустріалізації країни, відтік у інші країни найбільш грамотної частини населення і, насамперед, талантливої ​​молоді… Чи допоможе нова реформа?Як подолати деінтелектуалізацію України? Доцільно використати системно-синергетичний підхід.

У МОНУ не приховують, що мета реформи – інтеграція до європейської системи освіти. Але колишня міністерка Л.Гриневич проповідувала зовсім інше завдання: потрібні фахівці, які не тільки вільно володіють державною мовою, математичною, загальнокультурною, екологічною та економічною компетентностями, але мають заповзятливість, інноваційність, винахідливість, критичне та системне мислення, здатність до творчого підходу, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, вирішувати. На жаль зараз невідомо для виконання яких завдань нам пропонують лише відмову від заочної та вечірньої форм освіти, та звернути увагу на занадто велику кількість викладачів у зв'язку зі зменшенням контингенту учнів, а для боротьби з цим запропонували продовжити запозичене у бізнесу не завжди продумане та цілеспрямоване злиття чи поглинання навчальних закладів .

Лише ці структурні та фінансові зміни не забезпечують реалізацію  головної мети освіти в країні - підготовки фахівців для відродження економіки та сталого розвитку країни шляхом поєднання освіти, науки та економіки та творчого розвитку молоді, забезпечення інноваційності знань, що одержуються нею, відродження винахідницьких здібностей та інш.

Пошук ефективних напрямів підвищення ефективності вищої школи ми з моїми учнями та співробітниками ведемо давно з початку шістдесятих років, коли я почав трудове життя з роботи викладачем, а потім завідувачем кафедри Технології хімічного виробництва Заводу – втуза при Карагандинському металургійному комбінаті – КМК (Філія Карагандинського політехнічного інституту)  у м.Теміртау (Казахстан), що поєднувалось з роботою одним із керівників служби Головного механіка, а потім Начальником проектно-конструкторського бюро Карагандинського заводу синтетичного каучуку (КСК). Як основний напрямок нашої роботи з удосконалення освіти ми вже тоді обрали не тільки

1.Дуальну систему освіти, а й поєднання освіти, науки та економіки, об'єднавши для цього в Заводі – втузі зусилля КМК та КСК із зусиллями наукової школи знаменитого в ті роки сибірського. академіка – хіміка М.Ф.Шостаковського. Про позитивні результати реалізації цього напряму свідчить хоча б те, що випускником цього заводу – втуза був Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв, а колишні апаратники КСК Микола Васін та Станіслав Головко захистили дисертації вже через 1 рік після закінчення інституту та швидко стали одними з великих керівників науки та промисловості тодішньої країни.

Робота з пошуку шляхів удосконалення вищої школи з 1971 року тривала у стінах Українського державного хіміко-технологічного інституту (тепер університету, на базі якого відбулося злиття чи об'єднання ще з 3 університетами), де я багато років завідував кафедрою Обладнання хімічних заводів (ОХЗ), створив та керував науково-дослідною галузевою лабораторією реакторів та масообмінних апаратів Мінхімпрому СРСР. У “тріаду” освіти, науки та економіки” входила також велика кількість підприємств Всесоюзного об'єднання “Союзреактив”. Саме в цьому об'єднанні ми побудували всю освітню та наукову роботу кафедри та її єдність із промисловістю та її галузевою наукою, для яких вона готувала кадри. Вдалося реалізувати або, у крайньому випадку, апробувати низку напрямів удосконалення підготовки фахівців за рахунок цієї синергетичної єдності у тріаді, здатних реалізувати концепцію сталого розвитку країни та технологічного перетворення її економіки шляхом комплексного вирішення екологічних, економічних та соціальних проблем за рахунок орієнтації на розвиток середнього та малого бізнесу, використання високого інноваційного потенціалу та ринкових механізмів господарювання на основі синергетичних та кластерних підходів, системного аналізу, інноваційного інжинірингу, проектного менеджменту та маркетингу, технологічного бізнесу, діджиталізації та сучасних інформаційних технологій.

Ось приклади тільки деяких із них:

2. Вища школа повинна стати не спостерігачем за зусиллями країни щодо забезпечення сталого розвитку та за виробничими відносинами при цьому, а очолити та стати основною продуктивною силою, що забезпечує наш розвиток. Для цього потрібно створення  системно – синергетичної системи знань спеціаліста, у якій всі спеціальні курси пов'язані у єдину систему пов'язаних між собою, курсів із загальними термінологіями, правилами, взаємозалежними законами тощо. Ми створили та реалізували таку систему для майбутніх механиків: Теорія технічних систем => Системний аналіз та синергетика => Інноваційний інжиніринг => Інженерно-технологічний бізнес. Ця система дозволяє реалізувати перелік галузей знань, необхідних сучасному інженеру: синергія, кластерний підхід, системний аналіз, інноваційна інженерія, проектний менеджмент та маркетинг, технологічний бізнес, цифровізація, інформаційні технології.Такий підхід був схвалений на низці міжнародних симпозіумів (НАТО, Європейських конференціях зі сталого розвитку).

3. Вперше в країні була створена та реалізована у навчальному процесі системно – синергетична методика пошуку нестандартних рішень та навчання винахідництву (http://invest.ho.ua/Txt/algorithm.pdf). Вона використовувалася для виконання реальних курсових і дипломних проектів, господарських договорів, під час виробничої практики. У результаті на кафедрі створено понад 400 патентів та винаходів, багато з яких було реалізовано.

4. Вперше в країні була реалізована інтегральна концепція інженерної підготовки, що полягає в досить глибокій підготовці механіків не тільки в традиційному навчанні знаннями в галузі обладнання, а й основними знаннями в галузі технології процесів, що відбуваються у цьому обладнанні, тобто. на стику наук про обладнання та технології.

5. Це дозволило розробити принципово нові підходи до створення гнучкого хімічного обладнання та блочно – модульних установок, що послужило створенню хімічної техніки, структурно трансформованих гнучких багатономенклатурних установок та навчити студентів цьому принципово новому напрямку для вирішення майбутніх практичних завдань.

6. До багатьох спецкурсів були включені питання промислового (не комерційного) підприємництва (для майбутніх фахівців у галузі середнього та малого бізнесу). Розпочато підготовку пропозицій щодо видачі других дипломів у галузі реального підприємництва для інженерів – механіків.

7. Було відкрито і навіть кілька місяців працював один із перших у країні студентських технологічних бізнес – інкубаторів, у якому виконувались реальні курсові та дипломні проекти, де студентів навчали практиці бізнесу на реальних об'єктах.

8. Було підготовлено силами всього колективу кафедри ярмарок стартапів для середнього та малого бізнесу в галузі антивоєнної тематики.

9. Мною було створено та працює нині перший в Україні Інтернет – портал з Інноваційно-синергетичного технологічного бізнесу (www.invest.ho.ua). Багато студентів були його постійними користувачами.

10. Кафедра розробила та розпочала реалізацію цілої низки проектів за Програмою інтелектуального волонтерства для науково-освітньої підтримки підприємців середнього та малого бізнесу, насамперед, демобілізованих воїнів. У рамках програми були розроблені та регулярно проводилися тренінги, семінари, коучинги, індивідуальні консультації, корпоративні тренінги для бізнесу, наприклад, у Запоріжжі багатоденна школа з “Сучасних стратегій та тактики, засобів та методів вирішення екологічних проблем”.

11. При кафедрі за участю студентів працювала школа синергетичного винахідництва для випускних класів одного з найкращих у місті Дніпро ліцею N100.

12. Результати реалізації цих та інших проектів, пов'язаних з розробкою та реалізацією нових напрямків та покращенням якості підготовки вищою школою фахівців, висвітлювалися не лише у згаданому порталі, а й у приблизно 400 моїх досить об'ємних блогерських публікаціях у Лізі (https://blog). liga.net/user/vzadorskiy/profile). Для зручності використання цієї достатньо об'ємної інформації в блозі можна переглянути 3 бази даних з адресами цих публікацій, орієнтованими на винахідників, підприємців та держслужбовців (http://invest.ho.ua/corporativ.shtml).

За цими та іншими розробленими та апробованими чи реалізованими нашими проектами, пов'язаними з підвищенням якості вищої освіти в нашій країні, мною не лише публікувалося багато інформації у згаданому порталі, блозі, а також в інших ЗМІ, а й надсилалися пропозиції нашим органам влади. На мій подив, відповіді були досить одноманітні. Українською мовою вони звучали б приблизно так “Куди, мовляв, зі свинячим рилом у калашний ряд”. Хотілося б, щоб їхні автори прочитали мою першу статтю в якісті  блогера  ще 2011 р. “Влада над владою – умова оновлення України”(https://blog.liga.net/user/vzadorskiy/article/6304). Може, щось зрозуміють?

Шкода, що кафедру ОХЗ рік тому було закрито, мабуть, на виконання основної ідеї нинішньої реформи вищої школи. Я, як і належить капітанові, покинув кафедру останнім, мабуть, для омолодження педагогічного колективу.