Скасовано низку інструментів державного регулювання у сфері надрокористування
Закон створює нові правила у галузі надрокористування і навіть може перезапустити цю галузь з метою розвитку і залучення інвестицій.
Раніше регулювання у сфері надрокористування було доволі складним і заплутаним для бізнесу. У зв’язку з чим це не дозволяло галузі надрокористування успішно розвиватися, а нашій державі забезпечувати економічні потреби власним видобутком корисних копалин. У 2019 році із понад 9000 родовищ корисних копалин, які мають промислове значення, розроблялися лише близько 35%. Це свідчить, зокрема, про недостатню увагу цій проблемі з боку профільного міністерства (Міндовкілля) та Держгеонадра. Саме ці установи мають бути рухомою силою реформування сфери надрокористування.
До прийняття нового Закону для того, щоб отримати спеціальний дозвіл для користування надрами, інвестору потрібно було підготувати десятки документів, отримувати недоцільні та обтяжливі погодження й дозвільні документи.
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами» № 2805-IX виправляє цю проблему та створює зрозумілу систему користування надрами, зокрема завдяки скасуванню застарілих і неактуальних інструментів регулювання таких як:
1) необхідність отримувати погодження надання надр у користування в обласних, Київській та Севастопольській міських радах;
2) необхідність отримувати погодження надання надр у користування в сільських, селищних, міських, районних радах та радах об’єднаних територіальних громад;
3) необхідність отримання погодження Міндовкілля з надання надр у користування без аукціону;
4) необхідність погодження надання надр у користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу з Держпраці та Держпродспоживслужбою;
5) необхідність погодження проекту розробки родовища корисних копалин та переробки мінеральної сировини з Держгеонадра;
6) необхідність погодження з Держгеонадра плану розробки родовищ корисних копалин та переробки мінеральної сировини ;
7) необхідність отримання щорічного погодження плану розвитку гірничих робіт підприємства з Держпраці;
8) необхідність отримання Акту про надання гірничого відводу з метою розробки корисних копалин місцевого значення;
9) необхідність погодження питань про надання земельної ділянки під час проектування гірничодобувних об’єктів.
