Сьогодні парламент України якніколи повинен робити виключно юридично-виважені кроки, адже за інших умовзвинувачення у «революційній» чи то навіть «терористичній» сутності українськоївлади ще довго будуть лунати звідусіль. І з боку колишніх друзів, і з бокунинішніх «інакодумців», й що найважливіше – з боку поміркованих українськихгромадян. Саме такі кроки бажає побачити й міжнародна спільнота. Будуть такікроки - тоді відсіч нашим ворогам буде неминучою. Адже що у нас сьогоднівідбувається в Україні? Колишній голова держави соромиться бути натеренах рідної країни, проте продовжує називати себе Президентом України,перебуваючи за його власним висловом «в гостях у друга». А «друг» цей вже пересівна танки, гелікоптери та БТР й висуває свої вимоги до військових частинЗбройних Сил України та громадян України, говорячи про «недодержання угоди міжПрезидентом України та опозицією від 21 лютого 2014 року». Нагадуємо всім, що саме Віктор Янукович відмовився підписати спеціальний законВерховної Ради України щодо відновлення дії Конституції України 2004 року, щозгідно з Угодою мало бути зроблено протягом 48 годин після її підписання. Томусаме на В. Януковича де-факто покладається вся відповідальність занедотримання Угоди. Але така відповідальність має бути зафіксована й де-юре,чого досі зроблено не було. Між тим будь-яке порушення будь-якої угоди маєфіксуватися відповідними актами – це правило відоме кожному юристу. Тож ісьогодні не буде зайвим парламенту прийнятивідповідну постанову про визнання недійсною Угоди від 21 лютого 2014 рокувнаслідок порушення її виконання однією зі сторін. Не слід перейматися тим,що таке рішення застаріле або недоречне. Прийняття такої постанови остаточнозафіксує неможливість виконання будь-яких домовленостей з державним зрадником,людиною, яка звертається за збройною допомогою до Президентів інших країн зметою повернення своєї влади. Постанова Верховної Ради про визнання недійсноюУгоди від 21 лютого 2014 між народними депутатами та Президентом Януковичемліквідує одну з підстав, на які посилається МЗС Російської Федерації таголовнокомандуючий Збройними Силами РФ В.Путін, пояснюючі їх військовуприсутність на території України. Будьмо поміркованими – й толерантно,правовими діями знищимо підстави для будь-яких, навіть безглуздих обґрунтуваньвійськової інтервенції з боку РФ.
Далі. Не менш важливим є питання остаточної легітимізації фактичногоімпічменту Президента Януковича. Так, сьогодні В.Янукович вже не виконуєсвої повноваження глави держави, тобто фактично він вже не є Президентом. Але справав тому, що без чіткого правового вирішення питання, яким на сьогодні єгромадський, державний та політичний статус громадянина Віктора Януковича, мине зможемо провадити відносно нього законні слідчі дії за кримінальними справамизгідно норм Кримінального процесуального кодексу України, не зможемообґрунтувати міжнародно-правові аспекти дій людини, яка дотепер називає себеПрезидентом України. Ніяких двозначностей – в нас або є Президент Янукович, абойого нема. Навіть на рівні дипломатичних розмов не повинно виникати питання, тоЯнукович – Президент чи ні? Навіть у посольстві РФ Януковича більше не повинні називати президентом України. Наразі ми маємо постанову Верховної Ради «Просамоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень тапризначення позачергових виборів Президента України» №4193 від 22.02.2014. Вонафіксує лише те, що Янукович фактично не виконує своїх повноважень Президента.Жодних подальших юридичний дій щодо позбавлення В.Януковича його статусу якглави держави та позбавлення звання Президента зроблено не було.
А між тим ще 3 березня 2014 року зджерел засобів масової інформації стало відомо про лист В.Януковича доПрезидента РФ В.Путіна про «використання збройних сил Росії для відновленнязаконності на території України». Такі дії становлять склад кримінальногозлочину «Державна зрада» (ст. 111 Кримінального Кодексу України») – іншимисловами ми маємо надання іноземній державі допомоги в проведенні підривноїдіяльності проти України, адже важко уявити прохання відновити законність задопомогою армії, без додаткових відомостей, де така законність порушена й кудисаме слід вводити війська. Тому Верховна Рада повинна негайно доручитиГенеральній прокуратурі розпочати кримінальне провадження проти В.Януковича за ст.111КК України «Державна зрада».
Тепер щодо статусу В.Януковича таможливості його кримінального переслідування.
Виокремлюємо два моменти:внутрішній та зовнішній.
Внутрішніймомент. В рамкахнаціонального законодавства немає жодних перепон для притягнення В.Януковича докримінальної відповідальності!
Читаємо рішення КонституційногоСуду України у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів Українипро офіційне тлумачення положень частини першої статті 105, частини першоїстатті 111 Конституції України (справа щодо недоторканності та імпічменту Президента України) від 10грудня 2003 року N 19-рп/2003: «У статті 108 Конституції України визначені,зокрема, чотири підстави дострокового припинення повноважень ПрезидентаУкраїни. У випадках відставки та неможливості виконувати свої повноваження застаном здоров'я він, по суті, втрачає свій пост згідно з процедурами,передбаченими статтями 109, 110 Конституції України. А відповідно до приписівстатті 111 Конституції України Президент України може бути усунений з постаВерховною Радою України в порядку імпічменту у разі вчинення ним державноїзради або іншого злочину. Разом з тим Конституційний Суд України зазначає, що право недоторканності Президента Українимає обмеження в часі і діє, відповідно до Конституції України, лише на часвиконання ним повноважень». Нагадуємо, що рішення КСУ є обов’язковимдля всіх державних органів країни. І це вже важливо: оскільки іншими словамиКСУ визнав, що в разі невиконання своїх повноважень Президент втрачає правонедоторканості. Факт невиконання своїх повноважень Президентом ЯнуковичемВерховною Радою вже зафіксований. Тож слідчі дії відносно громадянина Януковичаможуть вестися в повному обсязі.
Зовнішнійаспект полягає в тому, що окремі іноземні суб’єкти міжнародного публічного права, якто держава Російська Федерація, наголошують на тому, що формально відстороненняВ.Януковича відбулося не у передбачений Конституцією спосіб. З цього приводузазначимо наступне. Всім відомо, що згідно з частиною третьою статті 8Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії. Вонизастосовуються безпосередньо й незалежно від того, чи прийнято на їх розвитоквідповідні закони або інші нормативно-правові акти. Але що робити, якщо й нормиКонституції не дають відповіді на окремі питання? Саме такий випадок стався зВіктором Януковичем – він фактично перестав виконувати обов’язки Президента,проте усунення його з посту Президента виключно в рамках Конституції виявилосянедостатньо аргументованим з точки зору «букви Закону». Але якщо цю ситуаціюрозглядати з точки зору «духу Закону» все було зроблено правильно.
Просто депутатами ненаголошується про застосування ними такого юридичного механізму як аналогіяправа. І це абсолютно нормально, адже ще в Кодексі Наполеона говорилося, що«суддя, який відмовиться судити під приводом мовчання, темряви абонедостатності закону, сам може підлягати переслідуванню за звинуваченням увідмові в правосудді». Що таке аналогія права? Це застосування до невирішених вконкретній нормі спірних правовідносин за відсутності норми, що регулює подібнівідносини, загальних засад і змісту законодавства. Тобто це разовий акт. Цеозначає, що конкретна ситуація з Віктором Януковичем вирішувалася на основіпринципів справедливості, гуманізму, юридичної рівності, відповідальності за провинута інших, переважно закріплених у відповідних статтях Конституції або взагальних положеннях законодавчих актів. Застосування аналогії права булообґрунтовано двома умовами:
- виявлення прогалини взаконодавстві;
- відсутність норми, що регулюєподібні відносини, що не дає можливості використовувати аналогію закону.
Про наявність прогалини всімстало відомо у той момент, коли виявилося, що Президент України фактично зник,а про яку аналогію закону можна вести мову, якщо Конституція є актом найвищої юридичноїсили? Разом з тим ще у листі Міністерства юстиції України від 30.01.2009 №Н-35267-18говорилося про те, що «пошук норми, що регулює аналогічний випадок, повиненздійснюватися спочатку в актах тієї ж галузі права, у випадку відсутності - віншій галузі права і у законодавстві в цілому». Тож прийняття постанови №4193 єцілком законним.
Чи достатньо таких пояснень?Декому може виявитися замало. Задля уникнення будь-яких інсинуацій пронеправову природу позбавлення В.Януковича його повноважень пропонуємо негайнорозпочати процедуру імпічменту Президента Януковича. Й відразу ж після цьогоприйняти рішення про позбавлення Януковича звання Президента. Провести всінеобхідні дії – й передати МЗС РФ остаточне рішення ВР про усунення В.Януковичаз його посади.
І наостанок. Як завадитивиникненню подібних ситуацій у майбутньому? Адже якщо підлаштовуватись підзабаганки конкретних МЗС інших держав, парламенту просто не буде колипрацювати. В цьому аспекті звертаємо увагу на таку норму як стаття 9 ЗаконуУкраїни «Про місцеві державні адміністрації», де говориться про те, що«повноваження голів місцевих державних адміністрацій припиняються ПрезидентомУкраїни у разі: 1) порушення ними Конституції України і законів України». Осьцей момент є дуже важливим – порушення Конституції є найпершим приводом длязвільнення зі своєї посади найвищого чиновника регіонального масштабу. То жчому цей принцип не розповсюдити й в загальнодержавних рамках? Порушив Президент Конституцію – звільненийз займаної посади. Пропонується унормувати суспільні відносини в ційчастині наступним чином.
1) Слід негайно розпочатизаконодавчий процес стосовно внесення змін до Конституції про внесення змін до статті 108 Конституції Україниіз внесенням до неї ще однієї підстави дострокового припинення повноваженьПрезидента - його самоусунення від виконання обов'язків (таке припиненняфіксується Верховною Радою конституційною більшістю її складу);
2) Слід викласти статтю 111 Конституції України в новій редакції «ПрезидентУкраїни може бути усунений з поста Верховною Радою України в порядку імпічментуу разі порушення Конституції України,вчинення ним державної зради або іншого злочину».
Доцільність саме такої редакціївизначена тим, що порушення основних прав людини та громадянина може бутипросто не прописане в кримінальному законі, натомість навіть Президенти, якбачимо, можуть нехтувати Конституцією. Саме для недопущення подібних випадків вмайбутньому й потрібні такі зміни.