Ще взимку 2013 року Мінкомзв'язку РФ анонсувало продовження пільгового режиму по страхових внесках для російських ІТ-компаній. У разі прийняття пропозиції строк дії знижених страхових внесків у розмірі 14% триватиме не до 2017 р., як було заплановано раніше, а до 2020 р. Ці заходи спрямовані на те, щоб компанії не міняли юрисдикцію й не йшли в тінь, ухиляючись від сплати податків. Пропонується також знизити поріг чисельності персоналу компаній, що мають право претендувати на пільги, із 30 до 7 осіб. Російські ІТ-шники сприйняли ці новини позитивно, але відзначили, що, мовляв, у сусідніх Україні й Білорусі аналогічним компаніям обіцяють більш вигідні умови. Чи так це насправді й чи варто очікувати напливу закордонних ІТ-компаній на український ринок найближчим часом, спробуємо розібратися.

Справді, із початку нинішнього року в Україні набрали чинності певні пільги для підприємств IT-сфери (йдеться про Закон України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів індустрії програмної продукції» № 5091-VI від 05.07.2012). Це, по-перше, скасування ПДВ для операцій поставки готових програмних продуктів і, по-друге, зниження для IT-компаній ставки податку на прибуток (з 21% до 5%). Однак реально сьогодні діє лише скасування ПДВ, про що майже півроку точилися різні суперечки. 
Відповідно до п. 1 р. І Закону №5091 від 05.07.2012, пільгуватися мають саме операції по постачанню програмної продукції. Однак податківці майже відразу заблукали в трьох соснах й визначили, що отримати такі пільги з ПДВ зможуть лише ті компанії, які набули статусу суб’єкта індустрії програмної продукції (далі – суб’єкта ІПП). Детальніше з такою позицією можна ознайомитися в листі ДПС у м. Києві № 6239/10/06-408 від 02.10.2012 р. І це не зважаючи на те, що про суб’єктів ІПП у Законі №5091 йдеться лише відносно податку на прибуток, але не ПДВ. Врешті-решт у грудні 2012 р. з’явилося «правильне» роз’яснення – лист Державної податкової служби України №6709/0/61-12/15-1415 від 06.12.2012. За цим документом, «звільнення від оподаткування ПДВ поширюється на операції з постачання програмної продукції незалежно від реєстрації платника ПДВ як суб'єкта, який застосовує особливості оподаткування податком на прибуток підприємств суб'єктів індустрії програмної продукції». Хочеться також підкреслити, що відмовитися від пільги не вдасться. Про це чітко й лаконічно констатувала ДПС України у листі №1390/7/16-1517-01 від 20.01.2011. 

І ще стосовно ПДВ у ІТ-сфері. Більшість компаній відразу згадали про норми ст. 199 «Пропорційне віднесення сум податку до податкового кредиту» Податкового кодексу України (ПКУ), яку слід застосовувати за наявності оподатковуваних і неоподатковуваних операцій з ПДВ. Нагадаємо: якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи використовуються в оподатковуваних операціях лише частково, то платник має право віднести до податкового кредиту тільки ту частку сплаченого (нарахованого) податку при їх придбанні або виготовленні, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів у оподатковуваних операціях. Частка використання товарів/послуг, необоротних активів у оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів поставки оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів поставок оподатковуваних і неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року. Власне, це означає, що якщо фірма, окрім постачання програмної продукції, використовує й інші операції з ПДВ, то сукупність додаткового навантаження на бухгалтерію буде такою, що керівник фірми може прийняти рішення про відмову застосування такої пільги. Тим більше, що вигоди від такої преференції тим, хто займається аутсорсингом (тобто працює на замовлення іноземних фірм), немає ніякої: вони переважно експортують товар, а отже, і так не платять ПДВ. А тепер риторичне запитання: кому ж така пільга потрібна? Хоча ні, декому потрібна. Наприклад, продавцям програм на території України така пільга, безумовно, дозволить наростити обсяги. Також відчути дію цієї пільги зможуть законослухняні українці, які ніколи не чули про файлообмінники, – вони зможуть зайти в магазин і купити там нову версію Windows без ПДВ.

Тепер щодо зниження ставки податку на прибуток з 21% до 5%. Ця норма діє вже не один місяць, але жодна компанія цією пільгою ще не скористалася. За останніми даними, лише 136 (!) компаній підготували необхідні документи. Чому так сталося? Знову ж таки, через «важку на підйом» реєстрацію як суб’єктів ІПП (відповідні підзаконні акти набрали чинності лише наприкінці січня 2013 р.) Щоб стати суб’єктом індустрії програмного забезпечення, компанія повинна відповідати таким обов'язковим критеріям:
питома вага доходів від здійснення видів економічної діяльності в IT-сфері – не менше 70%;
первісна вартість основних засобів та/або нематеріальних активів має перевищувати 50 мінімальних зарплат (тобто 58800 грн., оскільки з 1 січня цього року мінімальна з/п дорівнює 1176 грн.);
немає податкового боргу, а також щодо суб'єкта судом не прийнято постанови про визнання боржника банкрутом, відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Усі ці критерії підтверджуються фінансовою документацією, яка вноситься в заяву на реєстрацію. Бланк заяви слід взяти з Порядку ведення реєстру, форм реєстраційної заяви, заяви про анулювання реєстрації й свідоцтва про реєстрацію суб'єктів індустрії програмної продукції, які застосовують особливості оподаткування (затверджений наказом Мінфіну №12 від 14 січня 2013 р., зареєстрований у Міністерстві юстиції України 1 січня 2013 р. за №199/22731). Щоб потрапити до реєстру, компанія має подати заяву, додати до неї фінансову звітність із копією первинної документації, яка підтвердить право на спеціальний податковий режим. Документи подаються до податкової інспекції за місцем реєстрації. Спеціального відділу для «айтишників» у податкових нема, але можна сміливо реєструвати заяву через канцелярію.

Однак основна проблема IT-компаній полягає зовсім не в тому, щоб зменшити податок на прибуток для підприємств (а в Порядку чітко зазначено, що суб’єктом ІПП може бути виключно юридична особа), ІТ-бізнес вийде з тіні лише після того, як з'явиться норма про більш лояльне оподаткування зарплат, тобто доходу фізичних осіб. Справа в тому, що найбільшим видом видатків таких компанії є саме оплата праці IT-спеціалістів як найвагомішого ресурсу компанії, а тому реальним позитивним зрушенням було б зменшення ставки податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску.