Міжнародна практика доступу до правосуддя та потенціал України

Однією з цілей сталого розвитку є забезпечення рівного доступу до правосуддя для всіх. Втім, сьогодні біля 5 млрд. людей по всьому світу не мають можливості вирішити свої правові проблеми, що виявляється у складнощах з доступом до адміністративних послуг, небажанні витрачати кошти та час, відсутності дієвих механізмів захисту своїх прав.  Актуальною є проблема і для українців, особливо для тих, хто не уявляє життя без смартфонів й Інтернету.   

Глобальна діджиталізація суспільства спрощує доступ до правосуддя

За статистикою, кожен другий громадянин України стикається з проблемами правового характеру. Два із трьох користуються смартфонами, іншими девайсами та/або інтернетом для вирішення повсякденних проблем. У сфері доступу до правосуддя з’являється все більше стартапів, які розробляють мобільні додатки, онлайн-платформи тощо.

Так, в основі кожного проекту, який зайняв призове місце на конкурсі «Інновації у сфері правосуддя» (Innovating Justice Forum), що було проведено Гаазьким інститутом інновацій у праві (HiiL), знаходяться саме ІТ рішення (аналоги яких можна знайти і в Україні):

- платформа CrimeSync (Сьєрра-Леоне)  —   автоматизує ланцюжок правосуддя від моменту реєстрації справи до остаточного винесення судового рішення (в Україні, наприклад, є «електронний суд»);

- стартап Haqdarshak з Індії – допомагає громадянам визначати, на які види соціального забезпечення вони мають право та подавати заявки на них за допомогою декількох кліків мишкою (в Україні - «є-Малятко»);

- південноафриканська плафторма Creative Contracts  використовує сучасні візуальні комунікаційні технологій для роз’яснення складних юридичних термінів, положень законодавства та при оформленні договорів. (Візуальний контент є одним з основних у правопросвітницьких кампаніях «Я МАЮ ПРАВО!»).

У провідних державах до Legal Tech долучаються університети та навчальні заклади, надаючи можливість студентам (розробникам та правникам), створювати проекти, які після 6 місячного періоду апробації експертами цих проектів можуть претендувати на отримання фінансування від інвесторів чи держави.

Так, наприклад:

- у Стенфордському університеті (США) функціонує Legal Design Lab, яка займається розробкою інновацій доступу до правосуддя, використовуючи метод дизайн-мислення;

- у Рейсонському університеті (Канада) є Legal innovation Zone – робочий простір для розробки сучасних юридичних рішень.

А от в Українському католицькому університеті навіть є окрема програма IT – права, в рамках Магістерської програми Школи права УКУ, студенти можуть обрати декілька курсів, спрямованих на розвиток інноваційності як навички у юристів. Крім того, Школа права УКУ активно працює над створенням інноваційного юридичного середовища для студентів.

Україна – країна айтішніків

І сервіси в Україні це вже реалізовані стартапи, наприклад Patent Bot, (реєструє торгові марки у 30 країнах світу в режимі 24/7), AxDraft ( автоматизує юридичні документи), Суд на долоні (візуалізує судові рішення). Про потенціал нашої держави у  Legal Tech – ми детально писали тут. Крім того, скоро цей потенціал отримає ще більше підтримки. Показовим є також те, що в українських юридичних фірмах все частіше можна зустріти фахівців, які спеціалізуються на сфері інновацій. 

Органи влади також розуміють необхідність долучатися до цього процесу. Так, наприклад, 8-9 червня Мін’юст проведе свій перший Хакатон «Data-Driven Justice» у сфері доступу до правосуддя. За результатами якого проекти переможці проходитимуть 6 місячне апробування з можливістю подальшої інтеграції розроблених ІТ-рішень в електронні сервіси Мін’юсту. 

Не тільки legal tech: світові ТОП-проекти у сфері доступу до правосуддя

З 29 квітня по 2 травня у м. Гаага  (Королівство Нідерланди) проходив VI Світовий форум з правосуддя World Justice Forum, під час якого представники з більше ніж 75 країн світу протягом чотирьох днів обговорювали питання забезпечення доступу до правосуддя та ділилися успішними практиками.

В рамках Форуму відбувся міжнародний конкурс World Justice Challenge 2019, спрямований на визнання передових практик та успішних рішень у сфері правосуддя. Серед них можна виділити ті, які стосуються:

- безоплатної правової допомоги;

- підвищення правової обізнаності;

- комунікації із поліцією, або іншими державними органами, з метою забезпечення доступу до певної послуги/інформації;

- ІT інструментів, які забезпечують доступ до правосуддя;

- розробки нових форматів співпраці усіх зацікавлених сторін на глобальному рівні.

Переможцями конкурсу стали п’ять фіналістів:

- Бразилія «Riverine People and the Right to Full Reparation» – правова допомога щодо отримання відшкодування шкоди корінному населенню, яке втратило власні домівки внаслідок будівництва гідроелектростанції.

- Індія «Monitoring Maternal Health Entitlements & Increasing Access to Grievance Redressal» - он-лайн платформа для подачі скарг для жінок, які працюють на чайних плантаціях в умовах, які шкодять здоров’ю.

- Республіка Малаві «Malawi Resentencing Project Cornell Centre on the Death Penalty Worldwide» - правопросвітництво в місцях позбавлення волі щодо питань відміни смертної кари та боротьба зі свавіллям поліцейських.

- Кенія «160 Girls Access to Justice Project» - додаток, що покроково розповідає як захистити свої права у судовому порядку молодим жінкам та дівчатам, які стали жертвами сексуального насильства. Також організація проводить тренінги для поліції, а також освітні заходи.

- США, штат Аляска «Partnering for Native Health» - надання правової допомоги pro bono корінним жителям віддалених районів штату Аляски (США), з особливою увагою правам у сфері охорони здоров'я.

Державні сервіси йдуть в діджитал. 

Владислав Власюк, Крістіна Літошенко