Стратегія протидії корупції США та Україна. Боротьба за демократію у дії

9 грудня Міністерство фінансів США оновило списки громадян, активи яких заблоковано у Сполучених Штатах Америки і яким заборонено в’їзд до країни. До списку потрапили колишній перший заступник голови адміністрації Януковича Андрій Портнов і голова Конституційного суду Олександр Тупицький. Санкції проти Портнова і Тупицького стали одним з перших кроків реалізації Стратегії протидії корупції США.

У той час, коли українська влада толерує клептократію і демонструє відкат від антикорупційних реформ, Сполучені Штати Америки, усвідомлюючи загрозу, яку корупція створює для демократії у всьому світі, оголосили війну цьому явищу і ухвалили програму транснаціональних антикорупційних заходів.

Корупція як зброя проти демократії

У деяких країнах корупція є не просто незаконним способом збагачення окремих посадовців, а слугує головним принципом здійснення державної влади. Коли формальні рішення уряду визначаються неформальними зв’язками політичних і бізнес патронів, які контролюють розподіл публічних ресурсів, корупція стає інструментом державної політики. Таку модель корупції дослідники називають терміном «weaponizing» і зазначають, що вона застосовується як зброя для послаблення та дестабілізації демократичних інститутів і процесів у світі.

Українці на власному досвіді переконалися, що корупція є потужним засобом гібридної війни, що використовується Росією для підриву легітимності політичних систем у пострадянських країнах: упродовж восьми років воєнної агресії Путіна ми захищаємо суверенітет і право України на демократичний розвиток.

У 2015 р. тодішній Віце-президент США Джо Байден звинуватив Росію у застосуванні тактики корупції у війні проти західних інституцій для підриву демократичного порядку. Усвідомлюючи загрозу корупції для демократії, 3 червня 2021 року Джо Байден проголосив антикорупційну боротьбу ключовим інтересом національної безпеки США. Президент США зазначив: «Ефективно протидіючи корупції та ведучи боротьбу з цим явищем, демонструючи важливість прозорої та відповідальної влади, ми зможемо забезпечити критичні переваги для Сполучених Штатів та інших демократій».

Стратегія: основні напрямки

Стратегія протидії корупції є першою транснаціональною антикорупційною програмою дій, ухваленою Сполученими Штатами Америки для здійснення у співпраці з урядовими і неурядовими партнерами комплексу національних та міжнародних заходів. У її фокусі -  транснаціональний вимір проявів корупції та глобальний підхід до викликів цього феномену інститутам демократії. 

Стратегія покликана покращити здатність уряду США запобігати корупції, боротися з незаконними фінансовими операціями, притягувати корупціонерів до відповідальності та знизити тиск корупції на громадянське суспільство.

Затвердження Стратегії протидії корупції означає надання антикорупційній діяльності статусу пріоритетної для федерального уряду: залучення до її реалізації всіх державних інституцій і забезпечення відповідного рівня її фінансування.

Антикорупційна стратегія базується на п’яти основних напрямах:

1. Модернізація, координація та забезпечення ресурсами зусиль уряду США в боротьбі з корупцією.

2. Стримування незаконного фінансування.

3. Притягнення корупціонерів до відповідальності.

4. Збереження та посилення багатокомпонентної антикорупційної архітектури.

5. Активізація дипломатичної співпраці та використання ресурсів іноземної допомоги для боротьби з корупцією.

Війна з корупцією розпочнеться із заходів у межах юрисдикції США. Уряд Сполучених Штатів Америки висуне вимогу до американськиих компаній, а також до компаній-нерезидентів надати відомості щодо їхніх бенефіціарів до Казначейства США. Окрім того, у США буде запроваджено нові вимоги щодо звітності відносно трансакцій з нерухомістю. Забезпечення принципу прозорості у відстеженні активів та структури їх власників стане першим кроком для викриття корупційних практик у США та інших країнах світу.

Протидія корупції на глобальному рівні, безперечно, вимагає подолання цього явища не тільки у США, а й поза їх межами. З огляду на це США розширить програми підтримки для урядів, які ведуть боротьбу з корупційними практиками. Такі країни (у тому числі й Україна) отримають допомогу для здійснення національних антикорупційних реформ.

Притягнення корупціонерів до відповідальності — важлива складова Стратегії США, яка передбачає низку заходів, як-от активізація застосування санкцій в США та поза їх межами через імплементацію таких програм, як, зокрема, Kleptocracy Asset Recovery Rewards Program, Democracies Against Safe Havens Initiative, Global Accountability Program.

Важливою задачею стратегії є надання підтримки громадянському суспільству і ЗМІ у викритті корупційних злочинів. У  зв’язку з цим неурядова організація USAID засновує глобальний Фонд захисту від наклепу (Defamation Defense Fund), який надаватиме журналістам підтримку у питаннях протидії необґрунтованим позовам і скаргам. Окрім того, для розробки нових антикорупційних інструментів USAID працюватиме з громадянським суспільством і приватним сектором у різних країнах. Такі заходи мають на меті посилення потенціалу громадянського суспільства задля боротьби з корупцією.

Стратегія США та Україна

Ухвалення Сполученими Штатами Америки Стратегії протидії корупції стало сигналом для всіх країн світу про готовність США кинути рішучий виклик корупції. Яким чином ця Стратегія позначиться на Україні?

Передусім важливо зазначити, що Україна є ключовим актором, на якого США орієнтувалися при розробці транснаціональної програми дій. Адже питання утвердження й зміцнення демократії в Україні (яке, безумовно, нерозривно пов’язане з викоріненням корупції) тривалий час є важливим для Сполучених Штатів, які опікуються майбутнім демократії у світі. Саме тому у Стратегії Україна фігурує як країна, яка у процесі антикорупційної боротьби потребує підтримки США і світової спільноти (у документі Україна згадується у контексті успішного досвіду імплементації систем Prozorro і Dozorro).

Очевидно, що США не планують обмежуватися підтримкою у запровадженні згаданих систем. Незабаром Сполучені Штати планують започаткувати в Україні новий антикорупційний проєкт, метою якого стане диджиталізація деяких державних інструментів та забезпечення притягнення до відповідальності корупціонерів.

Сполучені Штати Америки планують активізувати зусилля для покарання корупціонерів (зокрема, шляхом включення їх до санкційних списків Міністерства фінансів США). Такі зусилля відбуватимуться у співпраці з іншими країнами-партнерами. Це означає, що громадяни, які перебувають у санкційних списках США, імовірно потраплять до санкційних списків інших країн, що обмежить їхню можливість користуватися своїми активами. Можна сподіватися, що така доля спіткатиме і українських топ-корупціонерів, щодо яких українська влада не тільки не вживає жодних заходів покарання, а й відверто демонструє своє лояльне ставлення.  

Задля переслідування корупціонерів США ретельно відстежуватимуть активи корупціонерів, вживатимуть заходи для блокування можливості використання доходів, отриманих  нелегальним шляхом, розкриватимуть інформацію про бенефіціарних власників компаній іншим юрисдикціям, вимагатимуть від світових банків повідомляти інформацію про рух коштів, розслідуватимуть переховування активів у офшорних юрисдикціях.

Корупціонерів каратимуть не тільки шляхом замороження їхніх активів у найбільших фінансових центрах світу та обмеженням їхнього пересування – тобто відповідно до Акту Магнітського, відомого як «Чорний список» США. До них застосовуватимуть положення Закону США про протидію корупції у зовнішньоекономічній діяльності (Foreign Corrupt Practices Act - FCPA). Зазначений закон не тільки забороняє будь-які корупційні практики, а й вимагає від компаній наявності належної внутрішньої системи протидії корупції. Порушення положень FCPA карається високими штрафними санкціями, що можуть застосовуватися як до компаній, так і для фізичних осіб, а також позбавленням волі осіб, залучених у корупційних діяннях.    

Доки українська влада докладає всіх зусиль для консервації корумпованої моделі нашого суспільства, питанням побудови «нової» України з інститутами дієвої демократії опікуються інші країни. Сподіваюся, брак політичної волі до боротьби з корупцією, який унеможливлює вихід України з кризи клептократії та підживлює російсько-українську війну, все ж вдасться компенсувати нульовою толерантністю демократичного світу до свавілля олігархічних кланів. Погано, що українська влада не бажає усвідомити, що заохочуючи клієнтелізм і патронаж, вона штовхає Україну в пастку Путіна. Добре, що Сполучені Штати Америки та їхні партнери не дозволять суверенітету України та цінностям демократії стати заручниками корупції.