Україна на даний момент займає 130 місце зі 168 у Світовому рейтингу сприйняття корупції СРІ.

Про це йдеться у повідомленні прес-служби міжнародної правозахисної організації Transparency International.

За 2015 рік нашій державі вдалося заробити лише один бал у рейтингу, і піднятися в ньому зі 142-го місця (зі 175 позицій) порівняно з минулим роком.

В ході дослідження Transparency International опитала 60 тисяч респондентів у 42 країнах щодо рівня корупції та боротьби з нею.

Вцілому виявилося, що проблема корупції є досить актуальною не лише для України. Так, кожен третій опитаний вважає корупцію однією з найголовніших проблем, а, наприклад, у Молдові, Косово та Іспанії такої думки притримуються більш ніж 60% населення. В цьому контексті Україна посідає 5 місце.

Крім того, мешканці країн Європи та Центральної Азії загалом незадоволені рівнем боротьби урядів своїх країн з корупцією, і лише 23% респондентів позитивно оцінюють роботу влади в цій сфері.

В Україні 86% опитаних негативно оцінюють урядову політику протидії корупції – один з найвищих показників серед усіх країн.


Покращити позиції Києву вдалося завдяки зростанню рівня суспільного несприйняття корупціонерів, створенню антикорупційних органів та зміцненню суспільного руху викривачів корупції – відзначає офіційний звіт Transparency International.



Результати досліджень Transparency International свідчать, що антикорупційні настрої українців значно посилилися порівняно з 2013 роком, що дає усі підстави стверджувати про незворотність курсу боротьби з цим негативним явищем в Україні.

В той же час Україні слід ще багато зробити: існують проблеми з затягуванням часу у притягненні до відповідальності винних у хабарництві, а також зростання корупції стосовно бізнесу та надто повільних темпів боротьби з корумпованістю у загальнонаціональному масштабі.

При цьому, за даними організації, та ж Росія займає у рейтингу 119 місце, а найменш корумпованими країнами в світі вважаються Данія, Фінляндія і Швеція.

Однак серед найважливіших складників боротьби з корупцією в Україні стоїть не лише створення сприятливих умов для залучення іноземних інвестицій, але й усвідомлення критичної важливості підтримки та розвитку власне українського бізнесу.

Вітчизняний виробник, який має можливість працювати у вільному від корупційних ризиків середовищі – це запорука економічного й соціального розвитку держави, робочі місця й високі заробітні плати, надходження в бюджет і гідна конкуренція на європейських ринках.