Оскільки традиційно російський агітпроп працює по-різному для внутрішньої (більш невибагливої та неосвіченої), і зовнішньої, переважно європейської (а відтак більш критично мислячої і ерудованої) аудиторії, завжди цікаво спостерігати креативні потуги російських «кризових менеджерів». Особливо це стосується роботи із зовнішньою аудиторією, якій треба пропонувати хоча б мінімально адекватний продукт.

Однак чим далі, тим більше відчувався дефіцит ідей та тверезої оцінки ситуації – якщо така взагалі коли-небудь була присутня у російському медіа-просторі.

Про «кризу жанру» свідчить нещодавній інцидент з т.зв. «консульством ДНР» у Чеській Республіці і гучними заявами такої собі Неллі Лєскової, яка виступала від імені установи, величаючи себе не менше ніж «почесним консулом» кремлівської «недореспубліки».

Невідомо, на що сподівалися російські творці цієї «сенсації». Скоріше за все, це була дуже невдала «проба пера» – як саме реагуватимуть урядові, громадські та медіа-інститути Чехії на подібну маячню, головною метою якої було спробувати ввести в офіційний дискурс країни російську креатуру «ДНР».

Однак реакція була швидкою і дуже однозначною – МЗС Чехії офіційно відхрестилися від «консульства ДНР». Міністерство іноземних справ Чеської Республіки не визнає існування т.зв. «ДНР» і не може мати з нею дипломатичних стосунків.

«Самопроголошена республіка не може мати акредитованого дипломатичного представництва у Чеській Республіці, оскільки сама Чеська Республіка не визнає  її існування; вона не є суб’єктом міжнародного права і чеська Республіка не має з нею дипломатичних стосунків. Відтак, Чеська Республіка не може ані приймати, ані реєструвати її дипломатичних представників.

Те, що дехто сприймає як «дипломатичне представництво» або «представницький центр» самопроголошеної «ДНР» є насправді нічим іншим, аніж «зареєстрованим об’єднанням» (згідно реєстраційних документів, «Представницький центр ДНР, записаний як об’єднання»), розташованим у м. Острава.

Окрім того, для офіційного призначення почесного консула, держава-ініціатор повинна звернутися до приймаючої країни з запитом на офіційну згоду. І, якщо Чехія не визнає державу-ініціатора, відповідно, чеське МЗС не може дати згоду на призначення почесного консула – саме так і сталося.

Що ж стосується заяви Н. Лєскової, яку вона зробила в якості «почесного консула» згаданої «держави», МЗС Чеської Республіки перевіряє, чи не використала згадана пані ситуацію і свій «титул» для власної популяризації, і якщо так, то міністерство вживатиме усіх заходів для «припинення такої діяльності».

Схоже, маємо справу з новою тактикою російської пропаганди – створенням провокативних інформаційних приводів і вимірюванням реакції на них з боку європейського суспільства. Однак об’єднана Європа вже орієнтується у російському пропагандистському інструментарії, тому природнім результатом буде дедалі більша недовіра до слів та дій агресивних кремлівських вождів…

УкраїнарфЧеська РеспублікаЄСднрпропагандаІнформаційна війна