Закон про лобіювання. Що має знати бізнес?

З осені 2025 року в Україні має запрацювати Реєстр прозорості, відповідно до Закону про лобіювання. Лобісти – юридичні особо та фізичні особи – мають вносити дані про себе, клієнтів і бенефіціарів компаній замовників, сфери та об’єкти лобіювання, витрати на лобістську діяльність та контакти з представниками органів влади.

Адмініструвати реєстр буде НАЗК. Дані планують оновлювати один раз на пів року,. Доступ буде відкритим для всіх.

Однак у бізнесу є багато запитань: хто саме мусить реєструватися, які дані необхідно вносити у звіти та як визначити спірні дії – такі як благодійність, спонсорство або співпраця з інфлюенсерами.

Давайте розберемось з основними питаннями.

Що таке лобіювання?

Лобіювання - діяльність стосовно впливу на ухвалення законодавчих рішень. Ознаки: лобіст здійснює вплив на посадову особу, яка ухвалює рішення, він діє у власних комерційних інтересах, і це стосується конкретного закону чи іншого нормативного акту.

Якщо мета зустрічей спілкування з посадовими особами, подання пропозицій, організація інформаційних кампаній – схилити до певного рішення та ухвалити нормативно-правовий акт, то це – лобіювання.

До методів лобіювання також можна віднести участь у робочих групах чи подання відкритих листів, адресованих конкретним державним органам, організація проведення публічних заходів, інформаційних кампаній, що пов’язані з предметом лобіювання.

Не є лобіюванням діяльність, яка не містить усіх цих ознак, наприклад, надання правничої допомоги, діяльність медіа, реалізація прав, передбачених спеціальними законами, зокрема участь у консультаціях із громадськістю (якщо відсутній комерційний інтерес), дипломатична та адвокатська діяльність.

Що може не бути лобізмом?

Сірою зоною може бути діяльність окремих громадських об’єднань, які за своїм призначенням вважаються захисниками суспільного інтересу. Дехто може прикриватись статусом і мати певні комерційні інтереси або діяти в інтересах бізнес-груп.

Коли саме запрацює Реєстр прозорості?

Реєстр прозорості планується запустити до 1 вересня 2025 року. Система наразі тестується. Початок функціонування Реєстру відбудеться після відповідного повідомлення Кабміну.

Хто має реєструватися?

Зареєструватися мають фізичні та юридичні особи, які здійснюють або планують здійснювати лобістську діяльність.

Які дані треба подавати?

При реєстрації – ідентифікуючі дані особи чи компанії, джерело фінансування, сферу лобіювання. Якщо суб’єкт лобіювання є юридичною особою – також вносяться відомості щодо фізичних осіб, які безпосередньо здійснюватимуть лобіювання від її імені. У звіті – дані про клієнтів і бенефіціарів, предмети та обʼєкти лобіювання, інформація про договір, витрати на таку діяльність у діапазонах і про зустрічі й спілкування з топ-посадовцями, під час яких здійснювалось лобіювання.

Що до 1 вересня 2025 року має робити бізнес?

Якщо бізнес професійно займається лобістською діяльністю, важливо робити це в правовому полі. Почати лобістську діяльність можна після 1 вересня 2025 року – лише після набуття статусу суб’єкта лобіювання, шляхом реєстрації у Реєстрі прозорості. Юридичні особи, в яких просування інтересів не є основною функцією, можуть зареєструватись безпосередньо перед тим, як впливати на ухвалення рішень.

Як працюватиме моніторинг НАЗК?

НАЗК може розпочати його на підставі інформації від фізичних осіб, компаній, об’єктів лобіювання, а також із медіа та відкритих джерел. Про початок моніторингу завжди повідомлятимуть особу, щодо якої він здійснюється. А «об’єкт моніторингу» зможе надати свої пояснення щодо підстав для його початку. Моніторинг можливий лише за наявності фактів, які можна перевірити. Наприклад, зустріч за закритими дверима між лобістом і посадовцем перевірити дуже важко. 

Що вважається контактом із посадовцем та як це декларувати?

За загальним правилом, контактом вважається будь-яка взаємодія: дзвінок, повідомлення у месенджері, зустріч чи розмова на заході. Проте у звіті лобіст повинен відобразити взаємодію лише з посадовцем, що займає відповідальне або особливо відповідальне становище і, якщо вона стосувалася предмета лобіювання – нормативно-правового акта, навіть якщо ця розмова відбулася в неофіційному форматі.

За що передбачаються штрафи та які саме?

Відповідальність визначатиметься Кодексом України про адміністративні правопорушення, зміни до якого набувають чинності з 1 вересня 2025 року. Вона передбачена, зокрема, за незаконне лобіювання, тобто здійснення лобіювання особою, яка не набула такого статусу, або у якої статус зупинений чи припинений. Санкції також застосовуватимуться тоді, коли особа, що отримала статус, не повідомила про обставини, які унеможливлюють його набуття, або не подала чи подала з запізненням звіт про лобіювання. У разі встановлення під час моніторингу хоча б одного з цих порушень – НАЗК складатиме відповідний протокол про адміністративне правопорушення. Далі його направлять до суду, який ухвалюватиме остаточне рішення щодо штрафу. Рішення можна оскаржити у судовому порядку. Сума штрафів - від 850 до 34 000 грн. Крім того, можлива заборона здійснення лобіювання на рік.