Написанням займалися спеціалісти Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) разом із відповідним комітетом ВР та компанією Ernst and Young.

Метою законопроєкту є оновлення закон 2021 року «Про віртуальні активи» та адаптація його під європейськінорми регулювання.

Що передбачає законопроєкт?

Регуляторами ринку виступатиме Нацбанк та НКЦПФР.

Віртуальні активи розподілятимуться на три категорії:

1) токени електронних грошей;

2) токени з прив’язкою доактивів;

3) інші віртуальні активи.

Продажем криптовалют вважатиметься не лише обмін їх на гроші, а й розрахунок за товари, послуги абообмін на інші віртуальні активи. Обмін криптовалют на криптовалюти не вважатиметься продажем.

Ставка оподаткування передбачається – 18% з інвестиційного прибутку та військовий збір 1,5%.

Умова для сплати податку: якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестактивами матимепозитивне значення, а отримані віртуальні активи перебуватимуть у власності платника до 365 днів.

Платники податків будуть зобов’язані самостійно визначати прибутки або збитки від операцій звіртуальними активами та відображати його у податковій декларації. Оподаткування має здійснюватисяраз на рік.

Учасники ринку мають сплачувати внески за регулювання – від 25 000 до 80 000 неоподатковуванихмінімумів податків громадян (сьогодні це - 17 грн).

Керівництво Мінцифри виступили із критикою законопроєкту. Вони пропонують створити спеціальнийподатковий режим для криптобізнесу. За словами М. Федорова, податки мають бути на рівні 5% длядоходів фізосіб та 18% для компаній з додатковою можливістю користуватися перевагами податковогорежиму Дія.City.