Спрощено процедуру оформлення власності на невеликі земельні ділянки сільгосппризначення
Законопроект пропонує наступне:
1) Перевірка відповідності набувача земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним статтею 130 Земельного кодексу не здійснюється при набутті у власність земельних ділянок: для ведення садівництва площею, що не перевищує 0,25 га, і для ведення особистого селянського господарства площею до 2 га, розташованих в межах населених пунктів. Дотримання вимог підтверджується шляхом подання нотаріусу заяви.
2) Встановлення, що площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що належать на праві спільної сумісної власності подружжю, враховується до загальної площі земельних ділянок лише того з подружжя (колишнього з подружжя), за ким зареєстровано право власності.
3) Надання можливості передачі переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення лише на певний строк, а не безстроково, як зараз.
4) Встановлення правила, за яким у разі продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення з порушенням переважного права її купівлі, суб'єктом якого є юридична особа, і така юридична особа передала переважне право громадянину України (у тому числі після зазначеного продажу земельної ділянки), громадянин, якому передане переважне право, має право пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця в порядку, визначеному частиною четвертою статті 130-1 Земельного Кодексу.
5) Заборонити набувати у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення учасникам (акціонерам, членам) або кінцевим бенефіціарним власникам юридичних осіб, до яких застосовано санкції.
6) У разі державної реєстрації набуття права власності на земельну ділянку сільгосппризначення за суб'єктом переважного права чи державної реєстрації припинення права оренди одночасно проводиться державна реєстрація припинення переважного права купівлі земельної ділянки, без подання відповідної заяви заявником.
7) Перехід до довірчого власника земельної ділянки прав та обов'язків власника земельної ділянки за договорами оренди, емфітевзису, суперфіцію, договорами про встановлення земельного сервітуту здійснюється лише тоді, коли у зв'язку із встановленням довірчої власності право власності на цю земельну ділянку припиняється.
8) Надання дозволу на проведення комунальними землевпорядними підприємствам землевпорядних робіт на землях комунальної власності при розробленні проектів землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад, проектів землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історикокультурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів, технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель.
9) Розповсюдження норми про можливість викупу земельних ділянок державної, комунальної власності особами, які протягом 3 років вирощують на них сади та ягідники, на випадки, коли відповідні насадження будуть висаджені до 2035 року.
10) Внесення змін до Земельного кодексу та Закону про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, якими передбачається:
- встановити, що встановлена пунктом 27 Перехідних положень Земельного кодексу система оформлення права на земельні ділянки сільськогосподарського призначення має застосовуватися у період дії воєнного стану лише тоді, коли Державний земельний кадастр не функціонує протягом 30 робочих днів;
- зобов'язати землекористувачів, чиї права користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення зареєстровані районними військовими адміністраціямиу відповідних Книгах реєстрації, ініціювання внесення відомостей про такі права до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
- відновити проведення земельних торгів з передачі у користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності.
- врегулювати питання внесення до Державного земельного кадастру відомостей про якісні характеристики угідь, заходи щодо охорони земель і ґрунтів, обмеження у використанні земель на підставі документації із землеустрою в галузі охорони земель.