Правильно визначаємо відповідача для стягнення шкоди завданої ДТП

У зв’язку з тим, що періодично змінюється судова практика з приводу визначення належного відповідача у спорах щодо відшкодування шкоди завданої ДТП, відповідно й змінюються критерії зі встановлення суб’єктів, які повинні нести відповідальність за це, а також послідовність пред’явлення до них вимог.

В цій статті розглянемо випадки, коли у заподіювача шкоди є чинний поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а страхова компанія на момент розгляду позову не виключена з членів МТСБУ, та не ліквідована. 

Розглянемо, як було.

Одним із базових «революційних» судових рішень, яке сформувало підхід судів на декілька років, стала Постанова Верховного Суду України від 20.01.2016 у справі № 6-2808цс15. 

В цій постанові Верховний Суд сформував висновок про те, що право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов’язує одержувати його. 

При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов’язанні.

Таким чином потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов’язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність.

Безумовно, при такій позиції суду, шанси помилитись з вибором відповідача  зводились до мінімальних, оскільки позивач самостійно визначав хто і в якій послідовності буде відшкодовувати йому завдану шкоду - особа, яка на законних підставах володіла транспортним засобом, або страховик.

Такий сталий підхід існував до липня 2018 року.

Яка ситуація склалася на сьогодні? Розглянемо далі!

4 липня 2018 року Велика Палата Верховного Суду «повернула» судову практику в стан, що існував до 2016 року, а саме при розгляді справи №755/18006/15-ц зробила правовий висновок про те, що покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (п.57 Постанови).

Також суд дійшов висновку про те, що відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (п.71 Постанови).

Вищевказаний підхід Верховного Суду зберігається до цього часу, а рішення, що приймаються Верховним Судом, побудовані та ґрунтуються на базі Постанови прийнятої при розгляді справи №755/18006/15-ц.

З огляду на наведене, можна констатувати, що потерпілому для відшкодування шкоди завданої ДТП, спочатку необхідно звернутись з позовом до страховика, а у разі недостатності страхової виплати - до винуватця ДТП. Водночас з позовом можна звернутися до страховика та безпосереднього заподіювача шкоди, при цьому розподіливши належним чином вимоги в межах відповідальності кожного з них.

Висновок. Враховуючи те, що підходи судів щодо порядку відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП не є сталими і такими, що прийняті «на віка», завжди варто аналізувати актуальні на час підготовки позову правові позиції вищих судових інстанцій, в чому вам допоможе кваліфікований адвокат.