«Якби не було статистики, ми б навіть не підозрювали про те, якдобре ми працюємо»,
(Х/ф "Службовий роман")
Курчат по осені рахують. Цим і зайнявся Інститут соціології НАНУкраїни. У наступному році планує виїхати за кордон 12% наших громадян, наЗаході цей показник сягнув 18%. Чому українським компаніям стає вигіднозавозити спеціалістів з інших країн?
Востаннє у 2002році статистика повідомляла про 7% бажаючих поїхати на заробітки. На мою думку скоробуде нікого вибирати.
«Вибір персоналу в роботодавця буде наскільки мізерним, що відпаденеобхідність у тестуваннях, перевірках, співбесідах» .
До таких висновків приходиш аналізуючи дослідження провідних рекрутингових компаній,соціологічних досліджень, даних Державної служби статистики України та відгуківроботодавців.
Ситуація в регіонах України
Звуст громадян «немає роботи» читаємо між рядків - «немає високооплачуваноїроботи». Адже робота є, вакансій чимало. Та ось чи піде хтось на 3 000 гривень,витрачаючи щодня кошти на проїзд, обіди? Адже наприкінці місяця сума витрат – дебет,зійдеться із заробленим кредитом. Ось декілька показових прикладів з областей.
23 січня 2017 року. «Знайти трудягна зарплату у 4 тисячі гривень в Тернополі стало проблемою» - повідомляємісцева мешканка.У грудні вона розмістила оголошення у спільноті Facebook «Шукаю роботу.Тернопіль», що приватне підприємство запрошує на роботу кравчинь, можна бездосвіду роботи».
11 жовтня 2017 року. Водії маршрутнихтаксі Рівного їдуть на заробітки до Польщі. «Понад 100 водіїв сьогодні – некомплект на громадському транспорті. Нажаль, звільняються молоді й фізично здорові. Адже їхня заробітна плата насьогодні складає всього 6-7 тисяч гривень. У Польщі він повертається с тисячеюдоларів, перебиваючись, щоправда вчорашнім чаєм і нічлігом.
А ось про що тієї ж дати повідомляє Олександр Власюк, керівник міськогоУправління транспорту в Запоріжжі: «Водії маршруток масово звільнилися тапоїхали бурлакувати до Польщі. Господарі транспорту, залишившись безпрацівників, скоротили кількість мікроавтобусів на маршруті».
У свіжомуоголошенні від 21 жовтня йдеться: «Керівники чернівецьких шкіл шукають вчителів-фізкультурників, у сільськихшколах бракує математиків та фізиків…». Таку хронологію подій можнапродовжувати до безкінечності. Ситуація встолиці дещо краща, та це ненадовго…
На фонінестабільної економіки та ринку праці Державна служба зайнятості оприлюднює неменш цікаву статистику. Якщо в січні 2017 року на одне робоче місцепретендувало 9 осіб, то у вересні вже 4. Як би служби зайнятості не старалисядовести важливість своєї роботи для суспільства і держави, питання, куди за 9місяців поділись 5 осіб на місце, залишається відкритим.
Маховик еміграції
Кадровий голодзбільшуватиметься в геометричній прогресії, допоки Уряд лишатиметьсянеспроможнім розробити хоч будь-який план задля мотивації працездатногонаселення нашої багатої ресурсами держави. Кожен сектор бізнесу та економікимає, безумовно, свої особливості. Численні зміни в законах, буревій реформ,мільярдні транші від Міжнародного валютного фонду – на перший погляд, зміни докращого очевидні. Та нічого не зміниться, допоки корупційна складова переважаєекономічну доцільність.
Прірва між елітоюй простим населенням зростає, а середній клас, як такий, давно вимер разом зпрусаками в наших помешканнях. ТОП-ам компанії – авто преміям класу, робітникам– зарплату в 5-6 тисяч гривень, у кращому випадку. Тому бажання українськогонаселення емігрувати зростатиме, подібно обертам махового колеса. Ось івідповідь на питання на початку статті: через від’ємний приріст населення у насможна завозити спеціалістів з Ліберії чи Конго, де приріст ВВП на душу нижчий,ніж в Україні.