Уявіть собі ситуацію, щогосподар квартири, роблячи капітальний ремонт призначив бригадира, який в одинпрекрасний день вирішив одночасно зігнати на ремонт і дизайнера, і плиточників,щоб покласти кахлі, і сантехніка, і електрика, і штукатурів і теслярів, щобзамінити двері. За задумом бригадира всі фахівці-будівельники мали б ефективноспівпрацювати, допомагати один-одному і одночасно вирішувати питання, якзамінити електропроводку не пошкодивши штукатурку і які саме кахлі требавикористовувати, щоб нова сантехніка органічно вбудувалась у новий інтер’єрквартири.
Для того, щоб бригада булаєдиним колективом бригадир став вимагати присутності представників усіхбудівельних професій в одній кімнаті…
А в цей час – кахліпривезли, а клей зі шпаклівкою – забули, та лантухами зі шпалерами загородиливесь прохід.
Чи достатньо буде крику бригадирі погроз про звільнення, щоб робота налагодилась? Чи зможе колектив різноріднихбудівельників закінчити ремонт?
Однак щось подібне буде відбуватися у сферінадання дозвільних документів через Єдині дозвільні офіси починаючи з січня.
Єдиний дозвільний центр(офіс) (англ. : One stopshop) - це робочий орган відповідної міської ради або районної/обласноїадміністрації, в якому представники місцевих дозвільних органів (СЕС,управління архітектури, управління земельних ресурсів тощо) та державнийадміністратор діють за принципом організаційної єдності щодо видачі документівдозвільного характеру, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання документівдозвільного характеру.
Мережу Єдиних офісів було утворено після прийняття Закону України «Продозвільну систему у господарській діяльності» на основі роботи пілотнихдозвільних офісів, що були відкриті у рамкахпроекту USAID «Бізпро» (2005 рік). Середвиконавців того проекту був і автор цього матеріалу.
Тоді за методологічної, консультаційної та технічної допомоги проектуБІЗПРО (USAID) було відкрито "єдині офіси" більше ніж у тридцятимістах України (Коломиї, Вінниці, Луганську, Красному Лучі, Алчевську,Стаханові, Рубіжному, Сніжному, Артемівську, Червонограді, Дрогобичі,Вознесенську, Білгород-Дністровському, Іллічівську, Тернополі,Чернівцях,Чугуєві, Куп'янську, Сумах, Шепетівці, Кам'янець-Подільському, Токмаку,Мелітополі, Бердянську, Кременчуці, Миргороді, Комсомольську,Красноперекопську, Коростені, Конотопі, Броварах, Прилуках). А у липні 2005року відкрито "єдині офіси" ще в п'яти містах (Івано-Франківську,Калуші, Рівному, Каховці, Полтаві).
За час роботи у сфері відкриття дозвільних єдиних офісів та вікон фахівцямипроекту БІЗПРО були напрацьовані відповідні матеріали, серед яких у тому числій методологія створення дозвільних "єдиних офісів". На думкувиконавців проекту, робота Єдиних офісів мала б сприяти інвесторам у наданніінформації та прискоренні проходженні дозвільних процедур. Знаючи повнупроцедуру та час на її виконання, скажімо будівельна організація змогла б більшвпевнено планувати свої проекти, чіткіше розуміти на які власні ресурси слідрозраховувати, а які слід взяти в кредит. І головне, коли можна буде ввести в експлуатацію побудовану споруду іотримати прибуток. Робота Єдиних офісів мала б створити прозоре інвестиційнеполе для українських, а головне, іноземних інвесторів у сфері капітальногобудівництва, девелопменту територій.
Головним завданням роботиЄдиних офісів є скорочення кількостівзаємовідносин заявника - суб’єктапідприємництва із різноманітними державними органами. Результатом чого маєстати зниження рівня корупції, скорочення зайвої бюрократичної тяганини,спрощення процедур, а відтак поліпшення інвестиційної привабливості міст тацілих регіонів, економічне зростання ….Простіше кажучи - зменшення бюрократичної тяганини та корупціїмає призвести до покращення життя.
Разом з тим, аналізуючи роботу Єдиних офісів з надання дозвільнихдокументів у сфері господарської діяльності слід відмітити, що задекларованіЗаконом цілі не виконувалися і не виконуються. Ефективність роботи Єдинихофісів вимірювалася не шляхом неупередженого дослідження витрат часу та грошейпідприємців на виконання дозвільних процедур і кількості зустрічей ізпредставниками дозвільної влади (архітектура, СЕС, землеустрій, МЧС тощо), ашляхом статистичного фіксування кількості наданих роз’яснень, консультацій, такількістю виданих дозвільних документів. Чим більше було надано дозволів – тимкраще працює Єдиний офіс. Таким чином виникло замкнуте коло – працівники Єдинихофісів, які б мали, згідно Закону, сприяти спрощенню процедур, навпаки, робиливсе для того, щоб дозвільна система ускладнювалась. Дійшло навіть до того, щосамі адміністратори стали ланкою корупційної системи, зокрема, як це виявилосязовсім недавно у м. Дніпропетровськ.
На центральному рівні - Держкомпідприємництва, орган, що донедавнабув куратором роботи Єдиних офісів оприлюднював подібну інформацію. Так,зокрема, згідно даних Держкомпідприємництва про моніторинг роботи Єдиних офісівпротягом 2010 року дозвільними центрами зареєстровано 558 714 зверненьсуб`єктів господарювання, видано документів дозвільного характеру- 316 283та надано консультацій - 452 464; - 10 293 зареєстровано декларацій. Якщорозділити оприлюднені цифри на кількість дозвільних офісів (679), то вийде щопротягом року у середньому одним офісом реєструвалося 822 звернення, надавалося 466 дозволів та реєструвалосяблизько 15 декларацій.
Таким чином, станом на початок 2011 року усфері реформування дозвільної системи стало зрозуміло, що Єдині офіси, видаючипо 1,5 дозвола в день та реєструючи близько однієї декларації мало сприяючипокращенню бізнес-середовищу, ще нічого й не роблять.
Шляхи реформування дозвільної системи
1. Варіантопозиції - демонтаж
На думку представниці опозиції, Н. Королевської, що була висловлена щевлітку цього року, Україні слід застосувати грузинський досвідреформування дозвільної системи –демонтувати повністю діючу систему та у «чистому полі» створити абсолютно новусистему.
На нашу думку, опозиціонерка притримується такої думки, бо єопозиціонеркою. Єдині офіси були утворені за часів прем’єрства Ю. Тимошенко якнадбудова над діючою забюрократизованою глибоко корумпованою системою. Свогочасу показники результативності роботи Єдиних офісів –скорочення часу та грошей,а також на той час досить революційний -показник зниження корупції – не був сприйнятий владою. Тією владою, що є заразв опозиції. А опозиція завжди є революційно налаштованою.
2. Варіантвлади - закручування гайок.
7 квітня Верховною Радою було проголосовано Закон №7176, у відповідності доякого прийнято зміни до Закону України «Про дозвільну систему у сферігосподарської діяльності». Зміни, що вступлять у силу з 1 січня 2012 рокузобов’язують заявника реєструвати заяву та отримувати документи дозвільногохарактеру виключно через державного адміністратора Єдиного офісу. Напевно, щостатистика звернень до Єдиних офісів з першого січня зросте в рази. Та чи будевід цього полегшення для підприємців? Чиліпше стануть працювати держані адміністратори? Чи не стануть дрібні державніслужбовці Єдиних офісів зручною мішенню для виконання показників по боротьбі зкорупцією. Хочемо ми цього чи не хочемо, але в умовах суперечливого інедолугого українського законодавства у дозвільній системі корупція дозволяє підприємцямякось працювати. Не змінюючи, не спрощуючи законодавства, а закручуючи гайки вавтоклаві після першого січня удозвільній сфері буде досягнуто точки кипіння. Після якої можливий і вибух.
Слід не посилювати централізацію і адміністративний тиск,а спробувати дати оцінку дозвільній систему у розрізі регіонів шляхомнезалежного моніторингу думки споживачів послуг – підприємців. У сфері видачідозволів слід би впровадити механізми зовнішньої оцінки роботи державних служб,у тому числі і роботи Єдиних офісів.