- Іван Іванович, скажи, длячого ми щойно проголосували за Податковий Кодекс.

 - Розумієш, Кодекс – це зручно і сучасно.  Як раніше, було? Треба внести зміну доподаткового законодавства. Приходилось вносити зміни і туди, і сюди – законівбагато.

Атепер працювати значно легше  - Кодексприйняли. Будемо вносити зміни в один єдинийдокумент.

 

З розмови після голосування.

 

Вчора, 7 квітня Верховна Рада ухвалила Закон України  «Про внесення зміни до Закону України «Продозвільну систему у сфері господарської діяльності» (реєстр. № 7176 від28.09.2010 р., внесений Кабінетом Міністрів України).

Тепер, абсолютно безальтернативно,видача документів дозвільного характерумісцевими дозвільними органами будездійснюєтися за принципом організаційної єдності тільки через Єдиний дозвільний офіс (центр). Суб"єктгосподарювання за одержанням документів дозвільного характеру (переоформлення,видача дублікатів, анулювання), що видаються місцевими дозвільними органами, має звертатися лишедо державного адміністратора в дозвільному центрі.

До прийняття Закону діяла норма, відповідно якої заявник мав правозвертатися на вибір або безпосередньо до дозвільного органу, або, якщо це булонеобхідно – то до Єдиного офісу (центру). Закон «про дозвільну систему»,прийнятий у 2005 році надавав право місцевому самоврядуванню поліпшувати роботуЄдиних офісів, зокрема у напрямку забезпечення «організаційної єдності»,забезпечувати в офісі присутність усіх дозвільних органів міста. Проведенийнами аналіз роботи Єдиних офісів свідчить, що далеко не усі українські містаефективно справлялися із цією задачею. У кращому випадку, принцип працював на50%. Тобто ініціатива «знизу» не прижилась.

Відтак, а суб’єктомзаконодавчої ініціативи виступив КМУ, місцевим владам, дозвільним органам, і щосаме головне – суб’єктам господарювання, згідно чинного законодавстваприйдеться пристосовуватися до нового порядку. А зробити це буде доситьскладно, оскільки, ще восени 2010 року,  Головним науково-експертним управлінням  Верховної ради, за результатами розгляду у першому читанні проект  ЗаконуУкраїни «Про внесення змін до Закону України «Про дозвільну систему у сферігосподарської діяльності» пропонувалосявідхилити. Зокрема, у висновку експертного органу ВР йдеться про те, що самдержавний адміністратор відповіднідозвільні документи не видає, вінзгідно з частиною 8 ст. 7 Закону України «Про довільну систему у сферігосподарської діяльності» лише передаєзаяву  про його видачу та  документи, що  додаються  до неї, до місцевих дозвільних органів,які безпосередньо приймають рішення про видачу відповідного дозвільногодокументу або про відмову у його видачі. Отжедержавний адміністратор за природою своєї діяльності є посередником увідносинах між суб‘єктами господарювання та довільними органами. При цьомузагальновідомим є те, що участь посередника у будь-якому ланцюгу діяльностіозначає, принаймні, збільшення як часу,так і витрат, необхідних для отримання результату. Крім цього,монополізація видачі дозвільних документів в однієї особи, на думку експертівВерховної ради, може призвести дозбільшення рівня корупції при оформленні таких документів.

 

 

Ми вважаємо, що проголосований депутатами документ все ж-таки має своїпозитиви, зокрема:

  1. Документ концентрує відповідальність за дозвільну сферу цілого міста  на одній єдиній особі – державному адміністраторі, який є, згідно Закону безпосередньо є підпорядкованим  міському голові.
  2. Документ, напевно загострить ті внутрішні протиріччя, які є у багатовідомчому дозвільному законодавстві, і  які за власний кошт приходилось узгоджувати заявнику.
  3. Серед показників ефективності роботи, що впливатимуть, на преміювання державного адміністратора, тепер можна буде встановити показник витрат часу та грошей заявників на проходження дозвільних процедур.
  4. Виконання Закону, зокрема адміністратором ЄДО, дасть змогу заявнику спланувати свою діяльність і свої витрати на повне проходження всього комплексу дозволів.

 

Труднощі, що безперечно виникнуть у підприємців та дозвільних органів, узв’язку із прийняттям зазначених вище змін щодо реформування роботи Єдиних офісів або спонукатимуть владу дополіпшення ситуації, або, вплинуть на зростання протестних настроїв усуспільстві. У будь-якому разі для набуття чинності Закону необхідний підпис Президента.