Щодо повноважень скликання зборів кредиторів

Останній час я в своїй практиці стикаюся з ситуаціями, коли комітет кредиторів або інші кредитори, сума вимог яких складає не менше однієї третини всіх вимог, включених до реєстру вимог кредиторів стверджують, що скликати збори кредиторів наділений правом не тільки арбітражний керуючий, а також і комітет кредиторів. Іншими словами в таких випадках, кредитори намагаються сказати: «можна обійтися і без арбітражного керуючого».

З цього приводу моядумка зовсім протилежна.Згідно з ч. 3 ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржникаабо визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство) чітко сказано, щоповноваженнями скликати збори кредиторів наділений виключно арбітражнийкеруючий, а комітет кредиторів або окремі кредитори можуть лише ініціювати проскликання зборів кредиторів.

Мало того, моядумка спирається не тільки на норми Закону України про банкрутство, а й навідповідну судову практику що склалася з даного питання.  

Судова практика:

Вищим господарським судом,розглянуто матеріали скарги ВАТ «Д» (голова комітету кредиторів) на ухвалугосподарського суду Донецької області від 23 червня 2009 р. у справі № 33/47Бза заявою УПФ до дослідного господарства «С» про банкрутство.

Під час розгляду касаційноїскарги ВАТ «Д» встановив, що у провадженні господарського суду Донецькоїобласті знаходиться справа № 33/47Б про банкрут­ство дослідного господарства«С» (далі — ДГ «С.»).

Постановою господарського судуДонецької об­ласті від 8 листопада 2007 р. визнано боржника бан­крутом,відкрито ліквідаційну процедуру та призна­чено ліквідатором банкрутаарбітражного керуючо­го Б.

18 березня 2009 р. догосподарського суду До­нецької області надійшло клопотання голови коміте­тукредиторів — ВАТ «Д» (далі — заявник) про при­пинення повноважень ліквідаторабанкрута Б. та призначення нового ліквідатора — арбітражного керуючого П.

Ухвалою господарського судуДонецької області від 23 червня 2009 р. в задоволенні клопотання відмовлено напідставах порушення порядку скли­кання зборів комітету кредиторів.

Не погоджуючись з винесеноюухвалою, заявник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційноюскаргою, в якій просить вказану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення.Скарга мотиво­вана порушенням судом норм матеріального та процесуального права,зокрема п. З ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржникаабо визнання його банкрутом» (далі — Закон про банкрутство) та ст. 43Господарського процесуального кодексу України (далі — ГПК Ук­раїни). Заявникпосилається на те, що при скликанні зборів комітету кредиторів ним дотримановимоги Закону про банкрутство, а саме: повідомлено всіх кредиторів про час тамісце проведення зборів.

Заслухавши пояснення учасникасудового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявніматеріали справи, проаналізу­вавши застосування судом норм матеріального тапроцесуального права, колегія суддів дійшла вис­новку, що касаційна скарга непідлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається, 12 березня 2009 р.було проведе­но збори комітету кредиторів ДГ «О за участю од­ного членакомітету кредиторів — ВАТ «Д». На цих зборах було прийнято рішення прозвернення до су­ду з клопотанням про припинення повноважень ліквідатора банкрутаБ. та призначення нового ліквідатора (протокол від 12 березня 2009 р.).

Відповідно до ч. З ст. 16 Законупро банкрутство збори кредиторів скликаються арбітражним керую­чим за йогоініціативою або ініціативою комітету кредиторів чи інших кредиторів, сума вимогяких складає не менше однієї третини всіх вимог, включе­них до реєстру вимогкредиторів, або за ініціативою однієї третини кількості голосів кредиторів.Збори кредиторів на вимогу комітету кредиторів або окре­мих кредиторівскликаються арбітражним керуючим (ліквідатором) протягом двох тижнів з днянадход­ження письмової вимоги про їх скликання.

Отже, згідно з нормами Закону пробанкрутство повноваженнями скликати збори кредиторів наділе­ний виключноарбітражний керуючий, а комітет кре­диторів чи окремі кредитори можуть лишеініціюва­ти скликання зборів кредиторів.

Однак судом першої інстанціївстановлено, що в порушення вимог Закону про банкрутство збори комітетукредиторів ініційовані та проведені одно­особово одним з членів комітетукредиторів — ВАТ «Д». Як письмова вимога про скликання зборів комітетукредиторів, так і повідомлення про прове­дення зборів 12 березня 2009 р.ліквідатору не над­силались.

Таким чином, заявником порушенийпорядок скликання зборів комітету кредиторів, у зв'язку з чим відсутні підставивважати, що клопотання про припинення повноважень ліквідатора подане комітетомкредиторів.

Враховуючи викладене вище, судомпершої інс­танції правомірно відмовлено заявнику в задоволенні клопотання проприпинення повноважень ліквідато­ра Б. та про призначення нового ліквідатора.

За таких обставин оскаржуванаухвала суду прийнята з дотриманням норм матеріального і про­цесуального права,підстав для її зміни або скасу­вання не вбачається.

На підставі зазначеного такеруючись ст. 16 За­кону України «Про відновлення платоспроможності боржникаабо визнання його банкрутом», та стаття­ми 41, 111-5, 111-11 Господарського проце­суальногокодексу України, Вищий господарський суд постановив касаційну скаргу ВАТ «Д»залишити без задово­лення, а ухвалу господарського суду Донецької області від23 червня 2009 р. у справі № 3/47Б залишити без змін.