У нещодавньому інтерв’ю профільний радник майбутнього президента Данило Гетьманцев чітко дав зрозуміти, що на зменшення податків годі розраховувати. Він ніби «за» зниження податкового тиску, але переконаний, що на цей момент Україна собі такого дозволити не може.

А значну частину економіки в тіні країна може собі дозволити? Кожен крок влади, що посилює податкове навантаження, веде до більшої тінізації економіки. Відмова послабити податковий тиск не сприяє виведенню бізнесу на прозору роботу.

Враховуючи, що радник майбутнього очільника держави особливо акцентував увагу на величезному дефіциті Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування, є побоювання, що зменшувати його будуть, збільшуючи податки.

Ми і без того маємо далеко не найнижчі податки, хоча в команді новобраного президента наполягають на протилежному.

Сьогодні базова ставка на прибуток в Україні становить 18%. Такий самий податок маємо на доходи фізичних осіб. Єдиний соціальний внесок у нас – 22% та військовий збір 1,5%.

Якщо рахувати в абсолютних цифрах, українець з кожної гривні своєї зарплатні платить до державного бюджету 52 копійки податків.

Наприклад, у Франції податок на дохід починають нараховувати, коли останній досягає 10 тисяч євро. Починається ставка з 14% і сягає 45% податку на дохід, який перевищує 153,8 тисяч євро на рік. Майже аналогічна ситуація в Німеччині.

Думаю, що Україні варто йти шляхом зниження податків, щоб вивести економіку з тіні.

Майбутнім чиновникам варто оцінити, яка кількість людей фіктивно працює на мінімалці. Щоб зрозуміти: лише послаблення податкового тиску простимулює українців відмовитися від заробітних плат у конвертах. Зниження податків дозволить збільшити надходження до бюджету коштів.

Коли вже команди, що приходять до влади, позбудуться ілюзій, що високі податки прямо ведуть до суттєвого наповнення бюджету?

Авжеж, в комплексі має бути вирішене також питання облікової ставки Національного банку. Щоб мати стимул для розвитку, бізнесу потрібні доступні кредити. Хоча у квітні Нацбанк знизив облікову ставку з 18% до 17,5%, це все ще надто великий відсоток, під який НБУ надає кредити комерційним банкам. Таким чином, регулятор поки лише окреслив свої можливі подальші наміри, але суттєво ситуацію не змінив.

З чим не доводиться сперечатися, то це з необхідністю покращити адміністрування податків. Оскільки в цьому криється значна частина проблем у відносинах бізнесу та фіскальних органів в Україні.

Тим не менше, вкрай непокоїть те, що людина, яка дуже скоро опиниться у владі, заявляє, що зниження податків можливе в довгостроковій перспективі. На жаль, з таким підходом відновлення української економіки, залучення інвестицій, розвиток бізнесу також відійдуть у далеке майбутнє.

Навіть якщо порівнювати з європейськими країнами, у нас надто високі податки як для нестабільної економічної системи. Знижуючи їх, ми прийдемо до більшої прозорості зарплат, доходів, залучимо інвестиції та піднімемо економіку.

Тому підвищення податків або збереження їх на нинішньому рівні не приведе ні до чого хорошого.