Червона картка "турборежиму"

Знову ж таки за оцінкою звернувся голова Комітету з моніторингу Парламентської асамблеї Ради Європи, Сер Роджер Гейл. Тобто те, що пропонує змінити монобільшість, цікавить не українців, а Раду Європи. Пишатися тут нема чим. 

Закон, зокрема, передбачає припинення повноваження складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), зменшення складу Верховного Суду, встановлення невизначених підстав для звільнення членів ВККС тощо. 

Як реформаторам уникнути помилок 

Я неодноразово наголошував, усі ключові зміни в країні потрібно обговорювати з громадськістю та експертами. Без широкого діалогу помилок не уникнути. Що, власне, сталося і з даним законом. 

Реформу такого фундаментального державного інституту, як судова влада, слід було проводити лише після належного аналізу поточної ситуації та консультацій з основними зацікавленими сторонами. Тоді реформа буде достовірною та прозорою. Натомість ключові зацікавлені сторони, як то Верховний Суд, Вища рада правосуддя, Вища кваліфікаційна комісія суддів, Національна асоціація адвокатів України поскаржилися, що з ними не консультувались під час підготовки проекту, а їхні коментарі детально не обговорювалися. 

З огляду на це і маємо відповідні висновки. 

ВККС & ВРП 

Про те, що треба спростити структуру органів суддівського врядування в Україні Венеційська комісія вже казала. І новий закон наближає ВККС до ВРП, підпорядковуючи першу другій. Відтепер ВККС складається з 12 членів, призначених на чотири роки ВРП на основі результатів конкурсного відбору. Такі зміни варті схвалення. 

Але виникають питання до призначення членів ВККС. Воно здійснюватиметься новою Конкурсною комісією. Конкурс – це час. ВККС була розпущена ще 7 листопада 2019 року і процедура призначення на посади в судах першої та другої інстанцій зупинилась. У цих судах необхідно терміново заповнити понад 2000 вакансій, деякі з яких взагалі не працюють через відсутність суддів. А тому такі зміни були прийняті вкрай невчасно, оскільки погіршили і без того погану ситуацію з доступом до правосуддя в Україні. 

В ідеалі члени ВККС повинні були принаймні отримати можливість продовжувати свою роботу до того часу, доки нових не оберуть. 

Комісія з питань доброчесності та етики 

На противагу наближенню ВККС до ВРП створення Комісії з питань доброчесності та етики, яка функціонує при ВРП для забезпечення прозорості та підзвітності членів ВРП та ВККС, ще більше ускладнює систему органів судової влади. 

Комісія не лише наглядатиме за доброчесністю членів ВРП та ВККС. Вона ще й здійснюватиме "моніторинг інформації про суддів Верховного Суду з метою виявлення дисциплінарних порушень, грубого або систематичного нехтування суддею своїми обов’язками, його несумісності зі статусом судді чи його невідповідності займаній посаді, порушення обов’язку підтвердити законність джерела походження майна" (п. 6, ч. 8 ст. 28-1). 

Надаючи такі широкі повноваження комісії, потрібно було чітко визначити порядок здійснення нею моніторингу за Верховним Судом. Насамперед це дало б змогу суддям ВС розуміти, яка інформація щодо них буде контролюватись, по-друге, дозволить мінімізувати неправомірний вплив на суддів з боку членів комісії, а по-третє, надасть змогу самій комісії розуміти, що вона сама має робити, здійснюючи моніторинг за суддями Верховного Суду. Однак таких норм в законі немає. 

Менше суддів – більше роботи 

На думку Венеційської комісії, зменшення кількості суддів Верховного Суду з 200 до 100 має бути скасовано. Зменшення неодмінно спричинить до надмірного завантаження всього Верховного Суду. Як наслідок - на рішення касаційної інстанції фізичним і юридичним особам доведеться чекати дуже довго, що суперечить ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на розгляд справи в суді у розумні строки. 

До того ж, закон передбачає, що нова ВККС відбиратиме суддів ВС з його касаційних судів (палат) "за критеріями професійної компетентності, етики та доброчесності". Але жодних критеріїв або процедур для такого відбору в законі не передбачено! 

Ще один момент стосується переведення суддів ВС. Так, наприклад, якщо суддя не пройшов відбір, то може бути переведений до відповідних апеляційних судів. Але з урахуванням рейтингу, про який свідчитимуть результати відбору. Фактично, це пониження на посаді або взагалі і звільнення. 

Але ж ми не маємо забувати, що незмінність суддів та безпека їх перебування на посаді є найважливішим елементом незалежності суддів. Так, кажуть експерти "Венеційки", незмінюваність суддів також гарантується статтею 126 Конституції України, яка дозволяє переведення судді до іншого суду лише у разі реорганізації або ліквідації суду, в якому він обіймає посаду. 

Дисциплінарні провадження 

Як бачимо з законопроекту, строки дисциплінарного провадження скорочуються і дозволяють проводити провадження навіть якщо суддя відсутній і може пояснити цю відсутність. 

Так суддям дають три дні для підготовки відповіді на звинувачення. Чи не зашвидко? Суддя повинен мати право на належну підготовку. 

Щодо членів ВРП та ВККС, то на рішення про їх звільнення дають 5 днів. Але і цей строк є явно занадто коротким. 

Суддівська винагорода 

Новий закон зменшує базовий розмір посадового окладу судді Верховного Суду з 75 до 55 прожиткових мінімумів. На 27% менше! 

Зменшення оплати праці суддів може призвести до ризику корупції і це зменшить привабливість посади. 

"Стабільність судової системи та її незалежність тісно взаємопов’язані. Довіра громадян до судової влади може зростати лише в умовах стабільної конституційної та законодавчої бази", - кажуть експерти Венеційської комісії. 

Як бачимо, питань у комісії виникає багато. Перезавантаження судової реформи відбувається з порушенням європейських стандартів. Складно собі уявити, щоб в один день Бундестаг прийняв рішення, яким звільнив з посад половину складу касаційного суду Німеччини. Чи щоб парламент Франції, усвідомлюючи, що в державі є суди без суддів, звільнив всіх членів комісії, яка покликана здійснювати відбір кандидатів на вакантні посади. 

В Україні, на жаль, можливо все.