Зміни до Конституції – це не тільки судовареформа та децентралізація, однак про це більшість суспільства, поки що, незадумується. На тлі «баталій» навколо повноважень Президента та Парламенту,визначених в тексті Основного Закону, мало поміченими залишились результатироботи третьої підгрупиКонституційної комісії – відносно прав людини. Поміж тим, саме в ційчастині українцям готують, без перебільшення, революційні зміни, які можуть суттєвовплинути на традиційні українські родинні цінності. Справа в тому, що з текстуКонституції експерти Конституційної комісії пропонують виключити поняття…шлюбу.Чим зумовлена така потреба?
Родинні українські цінності
Сім’я – цесуспільство в мініатюрі, де кожен має свої права і обов’язки, а на її членівпокладається спільна відповідальність за добробут та благополуччя. Шлюб єоднією зі складових частин поняття «сім’я». Тому це не тільки соціальне явище, ай поняття, що має важливий юридичний аспект.
В текстіКонституції кожної держави завжди знаходять відображення основні засадисуспільного устрою, що склалися на конкретній території. Тому вважаю, щоключові правила укладення шлюбу, однозначно мають бути врегульовані вКонституції України. Саме такими мотивами, певно, керувалися розробники ОсновногоЗакону у 1996 році, оскільки у її ст. 51 чітко передбачено, що «шлюб ґрунтується навільній згоді жінки і чоловіка».
Здавалося б, лише одне просте речення, але у ньомузакладено глибокий фундаментальний зміст, в основу якого лягли історія,традиції, звичаї та культура українського народу.
Нагадаю, як трактується зміст поняття шлюбу у нинішнійКонституції.
По-перше, у шлюб особи вступають добровільно, усвідомлено, без будь-якого примусу.
По-друге – укласти шлюб можуть лише особи різної статі, оскільки саме такий союззабезпечує можливість народження і виховання дітей.
Третє – шлюб можуть укласти тільки дві особи, тобто вУкраїні констатується моногамністьшлюбу.
Ці правила є прийнятними і зрозумілими для українськогосуспільства, оскільки переважна більшість українцівсприймає їх як аксіоми - твердження, що не потребують доведення.
Чому раптом саме зараз постала потреба виключення цьогопоняття з тексту Основного Закону?
Тепер замість речення «шлюб ґрунтується навільній згоді жінки і чоловіка», експерти Конституційної комісіїпропонують описати розділ про шлюб наступним чином.
Стаття 28. Право на шлюб
Про те, що у шлюб вступають жінка та чоловік немає ізгадки. Невже це сталося на хвилі гасел «необхідності європейської інтеграціїУкраїни» та «підтримки європейських цінностей»?
Власне, мотиви членів Конституційної комісії у цьому питанніпоки незрозумілі. Однак наслідки виключення з поняття шлюбу ознак«двостатевості» можуть бути вельми непередбачуваними.
На першийпогляд здається, що воно прямо і не закріплює право двох осіб однієї статті укладати шлюб між собою, але, на мійпогляд, дає цілком реальну можливістьпередбачити таку можливість у Сімейному кодексі України. Тобто, не виключено, щонезабаром в Україні цілком законно можна буде і укласти і одностатевий шлюб, і шлюбодразу з декількома особами.
З юридичноїточки зору шлях буде відкрито - було б бажання. Та чи хотіли б цього українці?
Родинні цінності по-європейськи
Може, розробникизмін до Конституції України не знають, що зміст європейських цінностей є значнобагатограннішим?
У преамбуліХартії основних прав Європейського Союзу передбачено, що «народи Європи,формуючи все більш згуртований та тісний союз, прийняли рішення будувати разоммирне майбутнє на основі спільних цінностей. Усвідомлюючи свої духовні іморальні досягнення, Європейський Союз засновується на неподільних і загальнихпринципах - гідності людини, свободи, рівності і солідарності; він опираєтьсяна принципи демократії і правової держави.
…ЄвропейськийСоюз сприяє збереженню та розвиткові цих спільних цінностей, за поваги до різноманіття культур татрадицій народів Європи, рівно як і до національної самобутності держав-членів».
Таким чином,щоб стати членом Європейського Союзу не обов’язково кидатися на амбразуру і безальтернативновідмовлятися від всього, що є близьким і зрозумілим українцям, вінфундаментальної цінності, що формує самобутність нашого народу.
Зауважу, далеконе усі держави члени - ЄС офіційно визнали одностатеві шлюби чи виключили зісвоїх законів визначення цього поняття.
Наприклад, уст. 18 Конституції Польщі, як і, поки що, в Україні, передбачено, що шлюб – цезв'язок жінки і чоловіка. Навряд чи влада цієї держави має намір змінювативказані вище правила.
Тому вважаю,що вносити подібні надважливі зміни до Основного Закону, можна лише після ретельногодослідження громадської думки з цього питання. Можливо, варто обговорити ціпропозиції із представниками церкви.
Чи вартопоспішати зривати це «яблуко розбрату»? На моє власне переконання, ні. Бо у традиційному, доситьконсервативному українському суспільстві, а саме таким воно зараз є, ці норми не приживуться, їх просто не сприймебільшість громадян.