Судова реформа по-українськи: нікого не чую, нічого не бачу
Беззаперечним є той факт, щодля того, щоб реформи були ефективними, їх мають проводити фахівці, якібезпосередньо працюють в тій чи іншій сфері. Тому, якщо б потрібно булопровести реформу в енергетичній галузі, то логічним було б, якщо б дорозроблення її положень залучалися енергетики, якщо необхідно внести ключовізміни до законодавства, яке регулює освіту - то мали б залучатися освітяни.
На підтвердження зазначеноговище, можна навести досвід Великобританії. Коли у цій державі розробляли законпро товщину канатів для кораблів, то до цього процесу були залучені працівникипортів, капітани суден та моряки, виробники захисних рукавиць, представники текстильноїпромисловості, а також страховики. Саме така співпраця забезпечила прийняттязакону, який успішно, без будь-яких змін, функціонує вже багато років.
Думаю, саме в такому ключі необхідно проводити ефективну реформу правосуддя: для розроблення підвалинзаконодавства у сфері судочинства, мали б долучатися судді. Щонайменше, потрібно було б створити умови для висловлення працівниками Феміди своїх пропозицій щодоспособів проведення такої реформи, а їхні слушні зауваження, мали бвраховуватися. Це дало б можливість уникнути в майбутньому будь-яких позовівпроти держави.
Однак зважаючи на те, що суддівже вкотре звертаються до Президента України, Голови Верховної Ради України таГолови Комітету Верховної Ради з питань правової політики і правосуддя їхнізауваження щодо механізму здійснення судової реформи залишаютьсяпроігнорованими.
Проблема полягає ось в чому:проектом Закону «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)»передбачено звільнення всіх суддів, які були призначені на випробувальний п’ятирічний строк, після його закінчення, натомістьсудді, які були призначені на свої посади безстроково – і надалівідправлятимуть правосуддя. Тобто, мова йде про звільнення тих працівниківФеміди, які зайняли свої посади в результаті успішного проходження конкурсу. Аджез 2012 року призначення відбувалося виключно наконкурсних засадах шляхом відкритого та прозорого добору на посади.
Таким чином судді, які були призначені за новими правилами, під ретельним наглядомофіційних спостерігачів, експертів Європейської комісії з питань ефективностіправосуддя ( CEPEJ ), представників міжнароднихфондів, засобів масової інформації та інших організацій, будуть звільнені, уразі прийняття змін до Конституції України.
Усвоєму зверненні до вищих посадових осіб держави (текст листа нижче) суддізазначали, що «закріплення у Конституції вказаної норми призведе допорушення принципів юридичноївизначеності та рівності однойменних суб’єктів у внутрішньодержавному праві. У загальному розумінні це означає те, що до рівнозначних суб’єктів не можутьзастосовуватись будь-які розрізнення, винятки, обмеження чи переваги з оглядуна певні їх властивості.
Тому очевидним є те,що закріплення у Конституції України норми про автоматичне припиненняповноважень суддів виходячи фактичнолише з критерію часу призначення їх на посаду, не відповідатиме вимогамміжнародних правових стандартів та Висновкам Венеціанської комісії.
… Як зазначається у пункті 51 Рекомендацій Кабінету Міністрів РадиЄвропи CM/Rec (2010)12, якщо суддю прийнято напосаду на випробувальний або фіксований термін, рішення про підтвердження абоподовження такого призначення має прийматися лише відповідно до пункту 44, абизабезпечити дотримання принципу незалежності судової системи,тобто процедура безстрокового призначення суддівмає бути відома на момент їх призначення на посаду вперше та залишатись для нихнезмінною.
Отже, усім суддям, станом на часпризначення яких діяло положення Закону про обрання їх безстроково післязакінчення п’ятирічного строку повноважень, повинне бути забезпечене право бутиобраними безстроково».
Запровадженнятакого неоднакового підходу створюватиме передумови для майбутніх позовів провизнання звільнень незаконними та поновлення суддів на раніше займаних посадах,оскільки ст. 25 Основного Закону забороняє будь-які прояви дискримінації. Атому не виключено, що може скластися ситуація, за якої спершу звільнять усіхсуддів, які були призначені на випробувальний термін, наберуть замість нихнових, адже правосуддя потрібно буде комусь здійснювати, а потім звільненняперших буде визнано незаконним, і на одну і ту ж посаду в районному суді будутьпретендувати одразу дві особи.
Питання чи потрібно Україні стільки суддів, і щопотім роботи, зважаючи на хід проведення судової реформи, Президента України танародних депутатів не хвилює взагалі.
Наводжунижче повний текст звернення
