Повернення "радянщини" у КПК або подарунок слідчим і прокурорам від ВР

Із 7 листопада в Україні нова поліція. Міністр АрсенАваков навіть символічно "поховав" у себе на Facebok старуміліцейську форму. Тим часом народні депутати, близькі до міністра внутрішніхсправ, реєструють в парламенті законопроекти, якими хочуть повернути кращі "традиції"радянської міліції.

Так, мова йде про законопроект №3197 «Про внесення зміндо Кримінального процесуального кодексу України (щодо строків досудовогорозслідування)», нещодавно зареєстрований у парламенті. Ним пропонуютьзбільшити максимально допустимі строки тримання особи під вартою, а такожстроки досудового розслідування кримінальних проваджень.

Скорочені строки тримання осіб під вартою, а такожскорочені строки розслідування були введені в Україні у 2012 році. Ізприйняттям нового Кримінального процесуального кодексу, який отримав схвальніоцінки всіх європейських інститутів.

Сьогодні згідно КПК, досудове розслідування має бутизавершене за 2 місяці із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.Строк розслідування може бути продовжений, але не більше ніж на 6 місяців вразі вчинення злочину невеликої або середньої тяжкості. Максимальним строк, наякий може бути продовжене розслідування - до 12 місяців. І тільки у разівчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Втім, автор закону пропонує дозволити прокуратуріпродовжувати строки розслідування до 18 місяців. Без якихось вагомих причин.

Доцільність таких змін він поясняє дуже лаконічно -"для удосконалення положень кримінального процесу". За логікоюавторів закону, якщо слідчі та прокурори не встигають провести розслідування увстановлений законом строк - його для них слід продовжити. Натомість, якість таефективність роботи слідчих та прокурорів «удосконалення» не потребує. Апідозрюваний має чекати цей час в СІЗО, навіть якщо його вину за результатамирозслідування не буде доведене.

Строки розслідування та європейські стандарти

Втім ідея надати додатковий "бонус" слідчим тапрокуратурі не відповідає міжнародним зобов’язанням України та практиціЄвропейського суду з прав людини. Такий запобіжний захід як тримання під вартою,має застосовуватися як винятковий. Оскільки він посягає на таке основне праволюдини як свобода та особиста недоторканність. Що гаратоване ст. 5 КонвенціїРади Європи про захист прав людини і основоположних свобод. Якою керується підчас прийняття рішень ЄСПЛ.

Зважаючи на судову практику ЄСПЛ, підстава длязастосування такої міри запобіжного заходу як арешт має відповідати принципу«правової визначеності». Тобто щоб умови, за яких людину може бути позбавленоволі, мають бути чітко визначені у внутрішньому законодавстві, і щоб сам законбув передбачуваним у своєму застосуванні. Такого висновку дійшов ЄСПЛ у своємурішенні у справі Креанге проти Румунії.

Всупереч цьому, у проекті закону № 3197 передбачається, щостроку тримання особи під вартою в особливо складному кримінальномупроваджені щодо особливо тяжких злочинів не може перевищувати 18 місяців. Іякщо поняття «особливо тяжкі злочини» містить Кримінальний кодекс України. Тощо означає термін «особливо складне кримінальне провадження» - напевне, відомотільки автору закону.

Щодо продовження строків розслідування - тут ситуація щегірша. Пропонується надати можливість продовжувати строк розслідування вособливо тяжких злочинах  до 18 місяців. Причому рішення про це має приймати...Генпрокурор.

Якщо подивитись на умови, за яких Генпрокурорупропонується надати таке право, вони є більш ніж оціночними. Їх - дві: винятковаскладність провадження та наявність виключних обставин. При чому, вкожному випадку такі обставини Генпрокурор визначатиме на власний розсуд - безбудь-яких законодавчих обмежень.

Більше того, у виключних випадках при розслідуванніособливо тяжких злочинів виняткової складності строк розслідування можепродовжений і на понад 18 місяців - знов ж таки за рішенням Генпрокурора.

Хоча сам перелік виключних випадків виглядає аж зовсім невиключний. А можна сказати, традиційний.

Це необхідність проведення експертиз, допиту свідків, проведенняінших слідчих (розшукових) дій, які "мають суттєве значення дляобгрунтованості притягнення підозрюваної особи до кримінальної відповідальності".Хочеться спитати: а до ж тоді мають робити слідчі в протягом  розслідування? Якщо допит свідків слідвважати виключним випадком, який свідчить про необхідність продовження строківрозслідування аж на понад півтора року. При чому, нагадаю, для "виключнихвипадків" строк розслідування може бути продовжений хоч ще на 18 місяців, ахоч і на тридцять шість.

Це призведе лише до нових зловживань з боку слідчих тапрокуратури. Да і немає гарантій, що закон ре буде застосовуватись вибірковосамим Генпрокурором. Адже застосування норм закону залежатиме від волі однієїпосадової особи.

Порушення прав людини

Стаття 6 Конвенції Ради Європи про захист прав людини іосновоподожних свобод проголошує, що кожен маєправо на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строкунезалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якоговисунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Зазначена Конвенція, як відомо, розглядаєтьсялише в світлі застосування її положень Європейським судом з прав людини. Останній,розглядаючи таке право особи, як розгляд справи судом протягом розумного строку,встанови, що період  розгляду кримінальної справи не ділиться настадії досудового слідства та судового розгляду й аналізується з точки зоруйого розумності в цілому (рішення у справі "Антоненков проти  України" та інші). Тобто від моментувинесення повідомлення  про підозру особі,або її затримання.

Беручи до уваги таке тлумачення Європейського суду, можназробити висновок, що в разі продовження допустимих строків розслідування, особаможе бути позбавлена права на розгляд її справи впродовж розумного строку. Аджев такому випадку, для отримання остаточного рішення суду знадобиться не одинрік - тільки саме розслідування може тривати більше 1,5 року.

В той час як ефективні механізми для захисту права особина розгляд її справи судом у розумні строки відсутні в українськомузаконодавстві. Що констатовано іншим рішенням ЄСПЛ проти України - у справі«Меріт проти України». Тобто, особа може стати «вічним підозрюваним». Оскількиіз санкції Генерального прокурора кримінальне провадження щодо неї можездійснюватися  невизначений відрізок часу.

А держава, як наслідок, – стане постійним відповідачем вЄвропейському суді  з прав людини запорушення своїх зобов’язань.

"Бонус" прокурорам в суді

Окрім антиєвропейських норм щодо продовження строківрозслідування, є й інша, не менш незрозуміла норма. Так судам пропонуютьзаборонити повторно повертати прокурорам обвинувальні акти.

Зазвичай такі акти повертаються судами лише у випадках, якщовони не відповідають вимогам КПК, містять помилки - до прикладу, у разі незазначення місця проживання потерпілого. На практиці це означатиме, щопрокурорам хочуть дозволити подавати до суду документи із помилками. Усунувпрокурор допущені порушення, чи ні, або, може, зробив нові – суд будезобов’язаний здійснювати його розгляд в поданому вигляді. Це може призвести доситуацій, коли, наприклад, прокурор в обвинувальному акті не вказав місцяпроживання потерпілого, а суд не зможе викликати його на засідання. 

***

Жодного зиску для правосуддя цей законопроект не несе - скоріше,від його прийняття отримають більше повноважень слідчі та прокуратура. Ну ізвісно, Генпрокурор. Дуже дивно бачити такі ініціативи від депутатів, якіговорять про реформи, адже даний проект закону - це великий крок назад. І кроквперед до нових рішень ЄСПЛ проти України.