Текст остаточної редакції нового закону«Про місцеві вибори» був опублікований тільки минулого тижня. В результатістало зрозуміло, чому із публікацією документу «тягнули» так довго – остаточнаредакція закону не тільки суттєво відрізняється від редакції першого читання. Атакож стало зрозуміло, що закон виписаний під сценарій виборів, зручний дляпартій, що входять до складу коаліції.

Яскравим свідченням цього є факт, що вдокументі «забули» врахувати особливості участі в голосуванні майже 1,5мільйонів українців – тимчасово переміщених осіб, переселенців з Донбасу таКриму, яким новий закон про права на участь у виборах просто не дає. Що є нетільки дискримінацією по відношенню до власних громадян із політичної точкизору, а й суперечить керівним принципам ООН та рекомендаціям Ради Європи.

***

Переселенці ізДонбасу та Криму сьогодні присутні у всіх областях України, їх офіційнакількість – майже півтора мільйони людей. Так, дійсно, не всі із них захочутьпіти на вибори, але навіть за останніми даними соціологічних опитувань, участьу голосуванні на місцевих виборах хотіли б взяти не менше 40% тимчасовопереміщених осіб. Такої кількості людей достатньо для того, щоб значно змінитиелекторальну картину в регіонах, прораховану політичними партіями, що є членамикоаліції. Також цілком очевидно що у влади чомусь досі є побоювання щодополітичних симпатій переселенців.

Втім за підрахункамиполітиків стоять справжні долі українців та їх права, передбачені Конституцією.Адже за Основним Законом і досі, є тільки 3 причини, через які громадянин немає права голосування на виборах: недосягнення віку у 18 років, недієздатністьособи та власне відсутність громадянства.

Значна частинапереселенців виїхали із окупованих територій вже більше року тому. Вони майжеповністю асимілювались на новому місці проживання та сприймають себе частиноюнових територіальних громад. Їх діти ходять до місцевих дитсадків та шкіл, людикористуються послугами лікарень та органів державної влади за новим місцемпроживання.

Що, на моєпереконання, дає переселенцям повне право впливати на вибір складу місцевих радза місцем свого фактичного проживання.Але поки  законодавець навмисно позбавив таких людейможливості голосування на місцевих виборах.

Суть правової колізії

Частиною третьою статті 30 нового Закону «Про місцеві вибори» встановлено,що виборець, який на день голосування перебуває за межами населеного пункту, вякому він проживає, участі у місцевих виборах не бере, крім випадків, колитакого виборця включено до списків виборців на спеціальній виборчій дільниці,тобто у стаціонарному лікувальному закладі.

Як і в попередніхредакціях закону про місцеві вибори, в нову редакцію також перекочувала норма,згідно якої під час місцевих виборів не застосовується норма статті 7 закону "Про Державний реєстр виборців", в якіййдеться проможливість зміни місця голосування. Вона застосовується тільки під час виборів до парламенту та президента.

Якщо раніше дана норма була логічною, адже не можевиборець, наприклад, зі Львова обирати депутатів Київради, в нинішніх умовах,коли в країні майже 1,5 мільйони переселенців, що проживають в кожному регіоніУкраїни, це правило виглядає зовсім по-інакшому.

Більше того, положення нового закону «Про місцеві вибори»йдуть всупереч із іншим законом - «Про забезпечення прав і свобод внутрішньопереміщених осіб», статтею 8 якого передбачено, що внутрішньо переміщені особиреалізовують своє право голосу на виборах шляхом тимчасової зміни місцяголосування без зміни виборчої адреси згідно з частиною третьою статті 7 ЗаконуУкраїни «Про Державний реєстр виборців».

Тобто прямо говорить про те, що переселенці мають правона зміну місця голосування. Чому ж ця норма не була врахована в законі промісцеві вибори?

Міжнародний аспект

Ігнорування правпереселенців на участь у виборах 25 жовтня та неможливість для них взяти участьв голосуванні є нічим іншим якдискримінацією.

Такими діями владапорушила не тільки Конституцію України, а й цілу низку міжнародних конвенцій.

В тому числіКерівні принципи ООН з питань переміщення осіб в межах країни (1998), яким заборонено дискримінацію внутрішніхпереселенців при використанні ними права на участь на рівноправнихумовах в справах громади, право голосувати та брати участь у веденні державнихта громадських справ, включаючи права доступу до ресурсів, необхідних дляздійснення цього права.

Відповідні рекомендації містяться також в рекомендаціях Комітетуміністрів Ради Європи "Щодо внутрішньо переміщених осіб".

Рішення є?

Існує кілька шляхів вирішення цієї проблеми. По-перше,свої роз’яснення щодо можливості переселенців взяти участь у місцевих виборах25 жовтня повинна надати Центральна виборча комісія. І в межах компетенціївтрутитись в ситуацію

Важливо, щоб ЦВКнадала свої роз’яснення після 5 вересня - коли вже стартує виборчий процес ідіяло правило скорочених строків оскарження рішення комісії. Оскільки не можнавиключати, що якась із політичних партій, що не зацікавлена в участі тимчасовопереміщених осіб у місцевих виборах, оскаржить роз’яснення ЦВК в суді.

І в разі, якщо вонобуде прийнято до початку виборчого процесу, на нього поширюватиметься загальнийтермін розгляду судових справ, а це – півроку на подачу позову до суду і йогорозгляд протягом розумного строку. Тобто зверненням до суду іншого суб’єктавиборчого процесу дія документа ЦВК може бути просто зупинена.

По-друге, Верховна Рада може прийняти зміни до закону промісцеві вибори, і уточнити процедуру голосування для тимчасово переміщенихосіб. Такий законопроект може бути прийнятий на початку осінньої сесіїпарламенту, і тоді дискримінаційна норма по відношенню до переселенців можебути виправлена досить швидко.

Для цього потрібне лише бажання та політична воля.

Питання участі умісцевих виборах переселенців - цене стільки проблема організаціївиборчого процесу, скільки питання стратегії розвитку держави і політики Українипо відношенню до внутрішньо переміщених осіб.

Це може дати набагато більше для єднання України та забезпеченнясоціальної та політичної стабільності в майбутньому, ніж обіцянки миру тисячіразів поспіль. Адже таким чиномукраїнська влада і український парламент продемонструють перш за все повагу дотаких громадян і можуть зруйнувати міф про те, що вони сьогодні нікому непотрібні.