Відкритий лист Прем’єр-міністру України Володимиру Гройсману

(https://ukrfreedomfund.org/ua/news/vidkrytyy-lyst-premyer-ministru-ukrayiny-vgroysmanu-vid-predstavnykiv-gromadskogo-ta

https://www.kyivpost.com/article/opinion/op-ed/viktor-plakhuta-situation-defense-sector-critical.html)

Шановний Володимире Борисовичу!

Ми, представники громадського та експертного середовища, що опікується питаннями реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу (ОПК), звертаємось до Вас з приводу критичної ситуації, що склалася в цьому секторі.

Підтвердженням цього є велика кількість інформації в українських та іноземних ЗМІ за 2017-2018 рр. щодо неефективності діяльності Державного концерну «Укроборонпром», та підприємств, що входять до його складу, в тому числі - корупційні прояви в процесі розроблення державних програм реформування та розвитку ОПК [1], відсутність прогресу у реформуванні Концерну [2], маніпуляції з контрактами та проведення корупційних дій, пов’язаних з коштами кримінального походження під час здійснення господарської діяльності ([3],[4]), факти фінансових порушень та неефективного управління ресурсами на сотні мільйонів гривень [5], звинувачення у зриві виконання державного оборонного замовлення [6], перешкоджання представникам Державної аудиторської служби у проведенні перевірок [7], перерахування десятків мільйонів бюджетних коштів на фіктивні фірми [8] та інше.

Це говорить про системність проблем в роботі Концерну, рішення яких очікує та вимагає суспільство.

Причинами такого незадовільного стану діяльності Концерну та обороно-промислового комплексу в цілому, важливою складовою якого є Концерн, ми вважаємо наступні фактори:

1. Державний концерн «Укроборонпром» було утворено відповідно до Указу Президента Януковича з частковим перевищенням повноважень Президента під час дії Конституції в редакції 1996 року (Указ Президента України №1245/2010 від 28 грудня 2010 року «Про заходи щодо підвищення ефективності діяльності оборонно-промислового комплексу України» [9]). Проте, досі, починаючи з лютого 2014 року (з моменту після Революції Гідності та рішення Верховної Ради України про повернення до Конституції в редакції 2004 року), законодавство не приведене у відповідність до чинної Конституції України. Станом на сьогодні механізми управління Концерном розділені між повноваженнями Президента та Кабінету Міністрів: відповідно до Закону України "Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі"[10], підписаного Президентом Януковичем, та Постанови КМУ № 993 від 31 серпня 2011 р. «Деякі питання Державного концерну "Укроборонпром"», прийнятої Урядом Азарова[11], функції з управління концерном та контроль за його діяльністю здійснює Кабінет Міністрів України як уповноважений орган управління; але при цьому Президент призначає/звільняє гендиректора та більшість членів наглядової ради Концерну, що не відповідає Конституції та вносять дисбаланс в систему управління.

2. Певні функції з формування рішень в ОПК та управління Концерном виконує Апарат РНБО: в його структурі функціонує декілька міжвідомчих комісій (1 - Міжвідомча комісія з питань оборонно-промислового комплексу[12], та 2 - Міжвідомча комісія з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю[13]), які очолюються першим заступником секретаря РНБО та займаються формуванням рішень з питань ОПК та експорту озброєнь. Це теж, на рівні з призначенням Президентом гендиректора та членів наглядової ради Концерну, є втручанням в питання промисловості, які належать виключно до компетенції Кабінету Міністрів.

3. Наглядова рада Концерну більше року (жовтень 2016 – січень 2018) була недієздатною через відсутність трьох з п’яти її членів; при цьому квота від Кабінету Міністрів ніколи не була і досі залишається незаповненою.

Закон України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" не передбачає створення незалежної наглядової ради Концерну, і теперішній її склад обраний за непрозорим принципом. Ще навесні 2016 року Президент запропонував свої пропозиції до Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об'єктами державної та комунальної власності", згідно з якими порядок організації діяльності та повноваження наглядових рад підприємств оборонно-промислового комплексу визначаються Законом України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" [14]. 02 червня 2016 року законопроект було прийнято, що робить на сьогодні неможливим формування незалежних наглядових рад на підприємствах ОПК [15]. Така ситуація створює значні корупційні ризики та унеможливлює ефективний нагляд за діяльністю Концерну з боку держави.

4. В Концерні присутній конфлікт інтересів – не будучи органом центральної влади, Концерн виконує не властиві для суб’єкта господарювання регуляторні функції в ОПК, зокрема стосовно питань експорту озброєнь, та одночасно сам має преференції на експорт та імпорт озброєнь [16]; ДК «Укроборонпром» за останній час підготував близько 30 законопроектів і займається лобізмом у комітетах Верховної Ради та Кабінеті Міністрів, що з позицій етичних стандартів не є прийнятним. При цьому, ДК «Укроборонпром» контролює підприємства-учасників Концерну та робить процес прийняття рішень вкрай централізованим, що шкодить галузі в цілому. Західні компанії не схильні співпрацювати та інвестувати в українську оборонну промисловість, зокрема, через непрозору структуру Концерну[17].

5. Окремої уваги потребує питання процесу реформування концерну, а саме – ініційованого концерном тендеру на закупівлю послуг стратегічного, операційного, технологічного, фінансового, юридичного огляду та діагностики (дьюділідженс) діяльності ДК «Укроборонпром» та його учасників, вдосконалення розробленої стратегії корпоративної та виробничої реструктуризації концерну, підпорядкованих підприємств та товариств, та супроводу практичного впровадження розроблених спеціалістами рекомендацій.

Варто зазначити, що інформація про тендер ([18]) з’явилась на сайті закупіаель 13 листопада 2017 – станом на сьогодні Концерн відміняв та поновлював проведення закупівлі, неодноразово змінював технічне завдання, тендерні умови та дату подачі пропозицій від учасників, що виглядає непрофесійно. Аналіз тендерної документації свідчить про наявність в ній суперечливих положень та вимог [19].

Вважаємо, що Концерн в теперішньому стані не має і не може виступати замовником як окремо послуг огляду та діагностики, так і всієї реформи в цілому. Саме Уряд має виступати замовником та координаторам такої реформи, а Концерн на рівні з підприємствами інших галузей, має бути повністю підпорядкований Кабінету Міністрів, та залишатись вільним від будь-яких намагань використовувати Концерн як інструмент політичного впливу та джерело незаконного збагачення. Відповідальною за результати впровадження реформи повинна стати незалежна та професійна наглядова рада Концерну.

6. Кабінет Міністрів України, який відповідно до Конституції є вищим органом у системі органів виконавчої влади[20] та, серед іншого, розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного та науково-технічного розвитку України, здійснює управління об'єктами державної власності, заходи щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України, організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, не має механізмів координації та впливу як в ОПК в цілому, так і щодо Концерну зокрема. Адже на сьогодні відсутній центральний орган виконавчої влади, відповідальний за формування та реалізацію державної оборонно-промислової політики.

Концепція розвитку сектору безпеки та оборони України [21], затверджена Указом Президента України № 92/2016 від 14 березня 2016 року, передбачає утворення Центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику. Теж саме передбачено проектом ЗУ «Про національну безпеку», розроблення якого передбачено відповідно до Стратегії національної безпеки України (затверджено Указом Президента України № 287/2015 від 26 травня 2015 року). Цей новий орган визначений одним з складових сектору безпеки і оборони та має формувати та реалізовувати державну політику в ОПК, визначати пріоритетні напрями розвитку оборонно-промислового комплексу, забезпечувати нормативно-правове регулювання у цій сфері, аналізувати стан та тенденції розвитку оборонно-промислового комплексу України, розробляти та організовувати виконання державних цільових програм розвитку оборонно-промислового комплексу. Створення такого органу дозволить здійснити нарощування необхідних можливостей складових сектору безпеки і оборони та поліпшення їх якісних показників.

Зазначені вище проблеми й насамперед преференції, що має Концерн, підсилені корупційним проявами в діяльності Концерну та його учасників, та відсутність регулювання галузі з боку Уряду, призводять до існування неконкурентного середовища та дискримінації українських виробників, в тому числі недержавної форми власності, стримування іноземних інвестицій в галузь, а відповідно й до гальмування розвитку галузі в цілому з відповідними втратами для Державного бюджету та шкодою для обороноздатності країни.

Звертаємось до Вас, шановний Володимире Борисовичу, з проханням найскоріше вирішити зазначені в цьому листі питання, та публічно висловити офіційну позицію щодо порушених в листі проблем та запропонованих рекомендацій.

Також, пропонуємо провести спільну зустріч для обговорення питань реформування Концерну, наявних проблем формування та реалізації державної політики в ОПК, та розроблення дієвого механізму для вирішення існуючих проблем.

На останок хочемо підкреслити, що запропоновані нами рекомендації є важливими в першу чергу для держави, її рівня обороноздатності та стану економіки. Суспільна та міжнародна увага прикута до стану корупції в нашій країні, та до того, як Україна вирішує проблемні питання, що в свою чергу посилить не лише обороноздатність держави, але і політичний та економічний імідж, показавши Україну адекватним партнером, з яким можуть співпрацювати на міжнародному рівні. Зволікання з вирішенням цих питань завдає іміджевих втрат не лише Концерну, а державі в цілому, що в кінцевому випадку негативно впливає на рішення західних урядів і компаній стосовно співпраці та підтримки України.

З огляду на це розраховуємо на розуміння та співпрацю.

З повагою,

Додатки:

1. Рекомендації щодо вдосконалення процесу формування та реалізації державної політики в ОПК, вдосконалення системи державного управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, ефективності діяльності ДК «Укроборонпром» та процесу реформування Концерну:

- створити центральний орган виконавчої влади, що буде забезпечувати формування та реалізацію державної оборонно-промислової політики, як це визначено Концепцією розвитку сектору безпеки та оборони України[22]:

пропонується створити ЦОВВ з подальшою передачею у його підпорядкування підприємств ДК Укроборонпром, Державного Космічного Агентства та інших підприємств оборонної промисловості державної форми власності з наступними повноваженнями, які серед іншого включають:

1) формування та реалізацію державної оборонно-промислової політики,

2) формування, координацію та контроль за виконанням державного оборонного замовлення,

3) координацію мобілізаційної підготовки національної економіки на особливий період,

4) формування та реалізацію державної політики у сфері експортного контролю,

5) виконання функції відчуження та реалізації надлишкового майна з Міноборони та інших силових відомств;

- виконати комплексний перегляд Закон України "Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" та Постанови КМУ № 993 від 31 серпня 2011 р «Деякі питання Державного концерну "Укроборонпром" з метою приведення їх у відповідність до Конституції України;

- Кабінетові Міністрів терміново внести зміни в Постанову КМУ № 993 від 31 серпня 2011 р «Деякі питання Державного концерну "Укроборонпром"» щодо порядку призначення генерального директора Концерну та визначити, що генеральний директор призначається на посаду та звільняється з посади Прем'єр-міністром України;

- Внести зміни до Закону України «Про управління об'єктами державної власності» та визначити, що порядок організації діяльності та повноваження наглядових рад підприємств оборонно-промислового комплексу визначаються Законом України «Про управління об'єктами державної власності»;

- обмежити функції Апарату РНБО щодо формування рішень в ОПК та управління Концерном з забезпеченням виконання відповідних функцій виключно Кабінетом Міністрів;

- Розробити та прийняти Стратегію розвитку оборонно-промислового комплексу України, як це визначено Концепцією розвитку сектору безпеки та оборони України[23]. Стратегія має слугувати дороговказом для реформування та розвитку оборонної промисловості країни на довгостроковий період;

оприлюднити зміст Державної цільової програми реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу України 2021, про що було публічно заявлено на веб-сторінці Урядового порталу ([24]);

- Кабінетові Міністрів оприлюднити чіткий план реформування Концерну, включно з графіком та відповідальними особами;

- створити посаду Генерального інспектора, який матиме всі права та доступ для незалежного моніторингу використання коштів в ОПК та системі закупівель ОВТ, і буде підпорядкований та звітуватиме безпосередньо перед Прем'єр-міністром;

- створити неурядову воєнно-технічну комісію (Рада експертів), яка б була самостійним органом з правом голосу при КМУ та забезпеченням реального механізму впливу на прийняття рішень в ОПК;

- ініціювати внесення змін до чинного законодавства (ЗУ «Про державну таємницю» та до Наказу СБУ №440 від 12.08.2005 «Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю») з метою зниження рівня секретності у оборонній сфері, що обумовлено планом заходів Стратегічного Оборонного Бюлетеня (п. 2.5.1);

- пришвидшити реформу системи закупівель ОВТ та послуг оборонного призначення на внутрішньому та зовнішньому ринках, та систему експорту ОВТ та послуг оборонного призначення, що є НЕОБХІДНОЮ УМОВОЮ реформування та розвитку ОПК.