Жити чи не жити - ось в чому питання

Актуальність теми трансплантації в Україні є надзвичайною. Сотні тисяч хворих Українців роками чекають своєї черги  у праві на життя, проте не кожен досягає фінішу в цій боротьбі.

До недавна, в Україні діяв Закон України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині», що втратив чинність з набранням сили від 01.01.2019 року нового Закону України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині», що є значно ширшим за попередній та визначає більш детально основний порядок трансплантації.

Новий закон встановлює наступне:

- запровадження Єдиної державної інформаційної системи трансплантації;

- введення трансплант-координації;

- розділяє живе та посмертне донорство;

- порядок надання, ненадання, відкликання згоди на трансплантацію;

- вводить представництво донора;

-  забезпечується встановлення відміток про надання особою згоди або незгоди на посмертне донорство та про зміну цього волевиявлення за бажанням особи вносяться до паспорта громадянина України та/або посвідчення водія України на право керування транспортними засобами.

Єдина державна інформаційна система трансплантації - електронна автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система (інформаційні технології і технічні засоби), призначена для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, обробки, адаптування, зміни, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення та знищення визначеної цим Законом інформації та здійснення автоматизованого об’єктивного і неупередженого розподілу анатомічних матеріалів людини, визначення пари донор-реципієнт, що зберігається на державних інформаційних ресурсах.

Тобто, вищевказані дані та черга отримання можливості на трансплантацію стане незалежною та підконторольною системі.

 Введення нового для України Інституту трансплант-координації, що визначається як - діяльність, спрямована на забезпечення отримання анатомічних матеріалів людини та надання їх для подальшої трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів у встановленому Законом порядку.

Разом з тим, в даному інституті введено транспланта-координатора - працівника закладу охорони здоров’я, до посадових обов’язків якого належить здійснення трансплант-координації. Тобто особи, що взаємодіє з реципієнтами та потенційними донорами в отриманні згоди на трансплантацію, внесення відповідної інформації до системи, взаємодіє із закладами охорони здоров’я, які надають медичну допомогу із застосуванням трансплантації, та забезпечує оперативний обмін інформацією, що міститься в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації, між суб’єктами трансплантації.

Новий Закон розділяє живе та посмертне донорство надаючи певні соціальні гарантії.

Живий донор, який надав анатомічні матеріали, має право на:

- безоплатне медичне обстеження, безпосередньо пов’язане з донорством анатомічних матеріалів;

- безоплатну медичну допомогу у разі виникнення хвороб чи ускладнень здоров’я у зв’язку з донорством анатомічних матеріалів;

- перевагу в отриманні анатомічних матеріалів у разі необхідності проведення йому трансплантації;

- живому донору після вилучення у нього анатомічних матеріалів надається одноразова оплачувана відпустка у зв’язку з донорством анатомічних матеріалів тривалістю три календарні дні без урахування святкових і неробочих днів, яка за заявою донора може бути приєднана до щорічної відпустки в поточному робочому році;

- живому донору у встановленому законодавством порядку відшкодовується шкода, заподіяна ушкодженням здоров’я у зв’язку з виконанням ним функції донора анатомічних матеріалів людини, з урахуванням додаткових витрат на лікування, посилене харчування та інші заходи, спрямовані на його соціальну, трудову та професійну реабілітацію;

- живий донор у разі настання інвалідності у зв’язку з виконанням ним функції донора анатомічних матеріалів людини має право на передбачені законом пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання незалежно від тривалості страхового стажу та надбавку до неї;

- у разі смерті живого донора, що настала внаслідок виконання ним функції донора анатомічних матеріалів людини, непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, призначається пенсія у зв’язку з втратою годувальника незалежно від тривалості його страхового стажу в порядку, встановленому законом.

Врегульовано порядок надання згоди або незгоди на вилучення анатомічних матеріалів у померлих осіб. Що означає, що кожна повнолітня дієздатна особа має право надати письмову згоду або незгоду на вилучення анатомічних матеріалів з її тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотна смерть (смерть мозку або біологічна смерть) відповідно до закону (далі - згода або незгода на посмертне донорство).

Важливим є те, що кожна повнолітня дієздатна особа має право у будь-який час:

- подати письмову заяву про відкликання своєї письмової згоди або незгоди на посмертне донорство;

- надати нову письмову згоду або незгоду на посмертне донорство.

Кожна наступна письмова заява особи щодо згоди або незгоди на посмертне донорство або письмова заява про відкликання наданої раніше письмової згоди або незгоди на посмертне донорство скасовує надану раніше таку згоду або незгоду.

Згода або незгода особи на посмертне донорство, заява про відкликання наданої раніше такої згоди або незгоди подаються у письмовій формі за підписом особи, яка висловлює своє волевиявлення.

Після внесення зазначених відомостей до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації відмітки про надання особою згоди або незгоди на посмертне донорство та про зміну цього волевиявлення за бажанням особи вносяться до паспорта громадянина України та/або посвідчення водія України на право керування транспортними засобами в порядку, встановленому законодавством.

Кожна повнолітня дієздатна особа має право призначити свого повноважного представника, який після смерті цієї особи надасть згоду на вилучення з її тіла анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів. Повноважним представником може бути лише повнолітня дієздатна особа, яка свідомо та добровільно надала згоду.

У разі, якщо померла особа не висловила за життя своєї згоди або незгоди на посмертне донорство, не визначила свого повноважного представника, що встановлено трансплант-координатором згідно з даними Єдиної державної інформаційної системи трансплантації, згода на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів з тіла такої особи після визначення її стану як незворотна смерть відповідно до закону запитується трансплант-координатором особисто у другого з подружжя або в одного з близьких родичів цієї особи (діти, батьки, рідні брати та сестри).

У разі відсутності другого з подружжя або близьких родичів, зазначених у цій частині, згода на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів з тіла померлої особи запитується трансплант-координатором у особи, яка зобов’язалася поховати померлу особу.

У разі смерті особи віком до 18 років згода на вилучення анатомічних матеріалів з тіла цієї особи для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів може бути надана батьками або іншими законними представниками цієї особи.

Згода однієї з осіб, зазначених у частині одинадцятій цієї статті, на вилучення з тіла померлої особи анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів надається нею особисто та письмово трансплант-координатору закладу охорони здоров’я на його усний запит.

Забороняється вилучення анатомічних матеріалів у живих осіб, які:

- утримуються у місцях відбування покарань та попереднього ув’язнення;

- є іноземцями та особами без громадянства, які незаконно перебувають в Україні;

- страждають на тяжкі психічні розлади;

- мають захворювання, що можуть передатися реципієнту або зашкодити його здоров’ю, крім випадків наявності поінформованої згоди реципієнта;

- надали раніше орган або частину органа для трансплантації;

- є вагітними.

-  пересадка людині органів та інших анатомічних матеріалів тварини забороняється.

- забороняється вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів у померлих осіб, які належать до категорії дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб, визнаних в установленому законом порядку недієздатними, осіб, особистість яких не встановлена (невстановлені особи), а також осіб, які загинули в результаті проведення антитерористичної операції та інших бойових дій під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та інших бойових дій.

Чіткі межі відповідальності за порушення законодавства про трансплантацію не визначена новим законом, проте ст.24 встановлено про те, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про трансплантацію, несуть відповідальність згідно із законом.

Таким чином, вищезазначений закон впроваджує в наше законодавство корисні новели, які більш точно відображають поняття і порядок трансплантації та донорства в нашій державі. До того ж, новий закон встановлює важливі права осіб, щодо надання згоди на надання біоматеріалів та їх виготовлення,  передбачає нові механізми регулювання трансплантації в Україні. Вважаю, що запровадження та удосконалення законодавства, що регулює подібні питання є необхідними в сучасному суспільстві та «європейській» державі.