Пляшка – остання зброя українського пролетаріату
Для того, щоб влада могла спокійно за традицією відпочити на свята потрібно було відволікти увагу суспільства черговим скандалом. На щастя, ламати голову політтехнологам цього разу не прийшлося. Ініціативу несподівано проявив народний депутат Пашинський, який мужньо вирішив поспілкуватися з власним народом за допомогою пістолету «Глок-19». Делегат від народу був озброєний лише пляшкою. Розмова пройшла в культурній атмосфері і закінчилась, загалом, мирною нічиєю. Що і стало підсумковою подією минулого політичного року, яку вже третій день поспіль жваво обговорюють усі ЗМІ.
Тим часом, почали відкриватися «страшні таємниці». Наприклад, про те, що наші депутати та інші «небожителі» чи не поголовно озброєні. Прості громадяни, натомість, відчувають певний дефіцит засобів захисту. При цьому, постійне зростання акцизів явно спрямоване на те, щоб поступово остаточно роззброїти пересічних українців. Адже пляшка все ще залишається досить вагомим аргументом у суперечці. Чого не скажеш про платіжку за комунальні послуги – скільки нулів на ній не малюй, голова Пашинського удару не відчує.
Справу вирішили кваліфікувати як «хуліганство». Стосується це визначення лише згаданого інциденту, чи усієї політичної діяльності депутата Пашинського не уточнюється. Нам залишається лише озброюватися в рамках чинного законодавства. Адже від зустрічі зі слугами народу у темних провулках та лісових шляхах поки що не застрахований ніхто.
Є, водночас, і обнадійливі новини. При Міністерстві культури України створять спеціальну міжвідомчу комісію, яка буде займатися питаннями перепоховання видатних українців. Про це в Twitter повідомив прем'єр-міністр України Гройсман. «Прах Олександра Олеся, так само, як і сотень інших видатних українців, повинен бути похований на рідній землі за згодою його родичів», - додав Гройсман.
Ми неодноразово наголошували на необхідності створення в Україні пантеону Героїв, зокрема, на Аскольдовій могилі. Тому таку урядову ініціативу можемо лише вітати. Якщо, звичайно, новостворена комісія не поховає наші ініціативи за частоколом бюрократичної тяганини.
На початку року хочеться вірити у позитивний розвиток подій. Проте, невдовзі усе побачимо на власні очі. Будемо сподіватися, що принаймні на різдвяні свята новини про «подвиги» наших народних обранців хоч на декілька днів зникнуть з нашого життя.
