Кулуари ВерховноїРади традиційно нагадують сварку на провінційному ринку – галасу багато,результату нуль.
Як останнійаргумент, найбільш войовничі депутати використовують загрозу «прямоговторгнення» Росії, котре, на їх думку, можна попередити прийняттям деякихзаконів. Вірогідно, пряме вторгнення вони сподіваються зупинити силою постановВРУ.
Саме до прямоговторгнення слід встигнути залагодити власні лобістські справи, заповнитиелектронні декларації та домогтися чергових перевиборів задля створеннякоаліції «Батьківщини» з Опозиційним блоком. Очевидно, що така коаліція і будезустрічати російських загарбників хлібом з сіллю.
Тим часом нашіполітики догралися до того, що жодна з країн ЄС вже не ініціює додатковихсанкцій про РФ. І нічого дивного. Чому європейські партнери мають жертвуватисвоїми економічними інтересами заради України, котра лише імітує боротьбу загресором?
Насправді,спостерігати за пустопорожньою балаканиною депутатів можна було б з гумором,якби на її фоні країна не котилася у прірву соціально-економічної катастрофи.
В той же час, нашапатріотична і прозора ініціатива щодо перепоховання Героїв Крут на Аскольдовіймогилі наштовхується на непорозуміння бюрократичних установ та окремихгромадських «партнерів». Маючи на руках доручення Президента України, ми інадалі не можемо зрушити з місця у цій благородній справі. Що ж нам заважає?
Про причини ми не втомлюємосянагадувати: байдужість, пихатість, безпринципність, нездатність до взаємодії ікомпромісу. Старі хвороби українських «патріотів», котрі сповідують релігіюнаповнення власного гаманця та марної сьогоденної слави.