Жінка з гранатою у руці намагається рухати світом, в той час коли в окопах гниють тисячі мужніх воїнів. Україна і Росія стоять на порозі війни на самознищення. Світова спільнота чекає не дочекається, коли нарешті Москва піде у вирішальний бій на Київ. Їм це вигідно. Але чого прагнемо ми у ці критичні для усього людства дні?

Як кожна жінка, Надія Савченко мріє стати Берегинею для рідного народу. Але вона не бачить берегів. А на переправі коней не міняють! Війна, на жаль, може закінчитися лише силою. Силою правди і доброї волі людей, котрі тримають в руках зброю.

Свобода для бранців не може стати привілеєм обраних. У своїх миротворчих натхненнях голодна жінка подумки мріє стати Оксаною Марченко — яскравою дамою у спокусливому декольте. Проте, хто дав їй право диктувати свою волю Українській армії?

В той час, коли Росія планує повторити грузинській сценарій в Україні, коли на кордоні нашої Держави скупчується армада ворожих військ, наша відповідь має бути єдиною — Слава Нації! Смерть ворогам!

А рано чи пізно на нашій землі запанує Мир і ми обіймемось з братами росіянами. Тоді, коли зміниться ворожа до свого народу влада як у Москві, так і у Києві.

Відключити

Наді просто треба поїхати у санаторій, відпочити, набратися сил. В той час як долю нашого спільного майбутнього вирішить система залпового вогню ГРАД. 

Надія савченко