Активність українськоїгромади традиційно ворожо сприймається державними інституціями, які бачать вреалізації суспільних ініціатив загрозу своїй монополії на управлінняматеріальними ресурсами, а фактично – на їх розкрадання.
Створена вУкраїні система взаємовідносин між державою та її громадянами є сучасною поформі та феодальною по своїй суті. В цих умовах не може бути мови ні про ефективнедержавно-приватне партнерство, ані про будь-який поступальний розвиток.
Яскравимприкладом у цьому контексті стало привласнення новою, нібито «демократичною»владою нашої концепції створення Національної гвардії. Патріотичне об’єднання,яке мало стати осередком структуризації конструктивних народних сил, готовихвіддати життя за незалежність батьківщини, перетворюється у суто каральнийорган для захисту інтересів можновладців.
Сьогоднішнійдержавний апарат зосереджує усі свої зусилля виключно на створенні «димовоїпіар завіси» для дезорієнтації суспільства, під прикриттям якої продовжуєтьсятотальне розкрадання залишків місцевої економіки. Будь-яка співпраця і, навіть,простий діалог з власним народом не входить в плани української влади.
Так само, розробканами перспективних суспільних ініціатив у сфері захисту довкілля, оздоровленнянації, ведення раціонального господарювання здійснюється з розумінням того, щодержава, на жаль, не є сьогодні нашим партнером. Більше того, у будь-якиймомент вона може стати нашим конкурентом і ворогом.
Такаситуація може в черговий раз «випарувати» благородний сплеск творчої громадськоїініціативи та прискорити трагічні процеси деградації українського суспільства.
Проте, логікачасу є сильнішою від примітивноїклептократичної логіки і планів владної верхівки. Суспільство вже не може ідалі миритися з існуючим станом речей.
Ми переконані,що українська громада вже невдовзі зумієефективно використати усі легальні засоби задля якісної зміни принципів функціонуваннянашої держави, досягнувши не лише чергової зміни облич у владі, а обличчя нашоївлади і країни загалом!
Віримо уперемогу!