Схемакорумпованої діяльності наразі очевидна: саме влада та промисловики сьогодні іє найголовніші браконьєри. Вони перевищують дозволені квоти в десятки разів і недають змоги проконтролювати реальні об’єми виловленої риби.

А все тому,що ми й досі ходимо по колу і зараз знову повернулися до відправної точкиреформування рибної промисловості. Поглинання, роздрібнення на ласі шматки тапродаж водних ресурсів за максимальною вартістю, яка не потрапляє до державногобюджету - це ті хижацькі закони великого бізнесу, що давно прижилися в Україні.

Насправдінаша країна має значний потенціал в сфері забезпечення світу продуктамихарчування і, особливо, продуктами аквакультури.
На сьогодні Українаімпортує близько 75% рибної продукції, і враховуючи незначне зростання в обсязівилову та неефективне використання наявних ресурсів, ця цифра буде лишезростати.

До того ж,якщо враховувати прогресивну тенденцію споживання риби та рибних продуктів,попит на цю продукцію зберігатиметься на достатньо високому рівні.
Виробництво рибноїпродукції в Україні в результаті збільшить рівень продовольчої безпеки тавідновить підприємництво аквакультури в країні. Маючи підтримку держави тареальну програму дій, ми зможемо вивести рибну галузь у лідери аграрногокомплексу.

Для цьогопотрібна політична воля і укорінення в економічній політиці азів екологічноїкультури. Зараз не бачимо ні її провідників, ні державницького бачення.

Водночас,маємо чіткій план подолання «рибної кризи».

Будемо діятиі віримо в підтримку однодумців!
рибна промисловістькорупціярибна криза