В процесі впровадження концепції ефективного господарювання ми маємо відштовхуватисьвід реалій, які сьогодні формують щоденну поведінку громадянина і держави.
Як зазначалося раніше, головними чинниками, що не дозволяють докоріннозмінити ситуацію у сфері переробки вторинної сировини в Україні, єнедосконалість правового поля, занедбана інфраструктура і брак матеріальних стимулівдля споживача.
Сподіватися на швидкий прорив у якісній зміні філософії дій органів владимарно. Влада живе власними проблемами, котрі, переважно, не мають нічогоспільного з життєвими інтересами суспільства.
Отже, постаємо перед дилемою. Що швидше змінить поведінкудомогосподарств: високі ідеї збереження довкілля для нащадків чи можливістьотримати додаткову копійку для сімейного бюджету? Як завжди, правда знаходиться посередині.
В умовах економічної депресії, для «пересічного» домогосподарства наперший план виходить доступність (близькість) кінцевого пункту здачі вторинноїсировини і можливість отримати конкретну матеріальну вигоду від цього.
При цьому, важливо, аби людина, котра здає вторинну сировину, невідчувала себе гостем у колі асоціальних елементів, у місці, де господарюють ті,кому «здача пляшок» є єдиним джерелом для існування.
Навколо великих торговельних закладів вже зараз можливо розбудувати сучаснумережу пунктів прийому вторинної сировини, які працюватимуть в інтересахгромадянина, так і з метою збільшенняобороту торговельних мереж.
Згодом, зміна ставлення до звичайної тари, котра переважно вирушає насмітник, слугуватиме укоріненню нового ставлення до використаної сировини.Питання, що з нею робити, перейде у площину побутової звички. Рефлекторнаповедінка споживача створить фундамент для розповсюдження прогресивного екологічногосвітогляду.
Окремою темою є державна підтримка раціональної економічної політики. Але про це ми матимемо змогу розповісти наступного разу.
А як завжди запрошуємо до співпраці!
https://www.facebook.com/TreeCycle.ua/?fref=nf