Бетонні дороги – панацея?

Світовий досвід 

У світі 3-6% дорожньої мережі складають цементобетонні автомобільні дороги. Особливо це стосується автострад і експрес-доріг, для яких висока довговічність, стійкість до інтенсивності руху автотранспорту, а найголовніше до збільшення рівня динамічних характеристик, навантажень на вісь має велике значення. 

Наприклад, у США в окремих штатах (в основному в південних) дороги з цементобетонним покриттям складають більше 30 % від протяжності федеральних автомобільних доріг; у Німеччині 25 % автомагістралей мають цементобетонне покриття; в Австрії приблизно 2/3 протяжності магістральних доріг (motorways) мають цементобетонне покриття.  

Власне про бетонні дороги в Україні говорять давно та активно, адже це і локальний продукт, і більш витривале покриття. Станом на зараз – у нас всього 1,4 %  мережі доріг мають цементобетонне покриття. Тобто, до цього часу ніхто не брався за питання системно. 

Таким чином протяжність автомобільних доріг загального користування в Україні із жорстким типом покриття складає близько 2400 км, в той час як загальна протяжність доріг загального користування складає близько 170 тис. км. 

Розвиток мережі цементобетонних доріг також є одним із пунктів програми Слуги Народу та президентської програми «Велике будівництво». Цими днями Укравтодор оприлюднив Концепцію програми, схвалення якої обіцяє в рази збільшити кількість об’єктів побудованих та відремонтованих у цементобетоні доріг загального користування протягом 2021-2025 рр.

Згідно з Концепцією цієї Програми до 2040 року в Україні 30% доріг мають бути побудовані з цементобетону. 

Довгострокова перспектива 

Будівництво бетонних доріг дещо дорожче за асфальтобетонні та потребує специфічного утримання (особливо взимку). Та у довгостроковій перспективі ці інвестиції виправдовують себе. 

Основними з переваг будівництва автомобільних доріг з жорстким типом покриття є:

- втрійчи більший життєвий цикл автомобільних доріг з цементобетонним покриттям (18-21 років) ніж у асфальтних доріг, за рахунок збільшених міжремонтних термінів; 

- практично відсутні залишкові деформації в теплу пору року, тобто немає схильності до колієутворення, яке притаманне нежорстким типам покриття; 

- рівень локалізації при будівництві цементобетонних доріг складає більше 90 відсотків, що є значно вищим, ніж при будівництві доріг з асфальтобетонним покриттям, що створює передумови для додаткових інвестицій в національну економіку для росту ВВП. 

Отже, цементобетонні дороги дозволяють підвищити строк експлуатації доріг втрийчі – до 21 року, а при будівництві асфальтобетонних доріг гарантійний термін експлуатації таких доріг 10 років. Бетонні дороги також дозволяють залишити кошти в національній економіці, а у асфальтобетонних дорогах цілих 56% вартості кожної тони це вартість імпортного бітуму.  

В кінцевому результаті реалізація Програми розвитку цементобетонних доріг в Україні сприятиме підтримці вітчизняного виробника товарів та послуг, покращенню транспортної доступності для жителів України, суттєвому збільшенню пасажиро- та вантажопотоків автомобільним транспортом. 

Грошей на все не вистачить 

Здавалося б навіть наведених вище аргументів мало б бути достатньо, щоб переконати державу відмовитися від асфальту на користь бетону. Та це не можливо хоча б з огляду на те, що ремонти у цементобетоні доцільні коли необхідна реконструкція, а найкраще – вже будувати нові. Нового будівництва у нас не так багато (спочатку треба відновити мережу, яка вже є).  

Тому є свої межі і необхідно правильно пріоритизувати. 

На мою думку, найбільш пріоритетними для відновлення в цементобетоні мають бути дороги державного та місцевого значення, які забезпечують: 

1) підвищення транзитного потенціалу України (діючі міжнародні транспортні коридори та облаштування на базі існуючих доріг нових міжнародних експрес-коридорів); 

2) під’їзди до мультимодальних транспортно-логістичних та логістичних центрів, морських та річкових портів, терміналів, спеціалізованих перевантажувальних комплексів, аеропортів тощо, що покращить показники ВВП країни за рахунок реалізації економічного потенціалу регіонів та покращення інвестиційного клімату; 

3) під’їзди до воєнних баз, аеродромів, стратегічних промислових та сільськогосподарських підприємств; 

4) підвищення локалізації такого будівництва та зменшення імпортозалежності України від нафтопродуктів за рахунок використання відходів промисловості, зокрема, зол винесення, шлаків, шлакового щебеню в цементобетонних сумішах для влаштування цементобетонних шарів дорожнього одягу; 

5) можливість використання технології укочуваного бетону (наприклад, для капітального ремонту тих доріг, по яким часто здійснюється рух перевантажених транспортних засобів, інтенсивність руху яких щороку зростає).